Приз Сікорського

Приз Сікорського (англ. Sikorsky Prize) — нагорода, заснована в 1980 році Американською гелікоптерною спілкою (англ. AHS).[1] Нагорода мала бути сплачена за умови здійснення контрольованого вертикального польоту з використанням винятково людської мускульної сили. Премія названа на честь американського авіаконструктора українського походження Ігоря Сікорського.  [2] Канадська команда Atlas 11 липня 2013 року здобула приз.

Проект Da vinci III розроблений командою з Кал.теху у 1989 році.

В 1980 році, коли премія була назначена Американською гелікоптерною спілкою її сума становила 20 000 $. У 2009 році сума винагороди завдяки компанії Sikorsky Aircraft була збільшена до 250 000 $. [3]

Умови

Основі вимоги, щодо виплати премії зазначені Американською гелікоптерною спілкою[1]:

  • Конструкція повинна бути тяжчою за повітря. Заборонено використання газів легших за повітря.
  • Швидкість руху повітряних мас (вітру) не може перевищувати на момент спроби 3 км/год.
  • Машина має бути вертикального злету та посадки (VTOL) із конфігурацією на основі крил, що обертаються.
  • Механізм має бути контрольований лише екіпажем під час запуску і польоту.
  • Заборонено використання пристроїв для збереження енергії.
  • Під час лету членам екіпажу заборонено полишати чи підсаджуватися в апарат. Також заборонено позбуватися якихось речовин.
  • Пілотам заборонено використовувати допінг-речовини здатні підсилити якісь здатності людини.
  • Машина повинна пробути щонайменше 60 секунд у повітрі і її найнижча частина має бути на висоті понад 3 метри відносно поверхні.
  • Апарат не повинен відхилитися більше ніж на 10 метрів від стартової позиції.
  • При зльоті-посадці допускається поміч двох людей на поверхні, але лише з метою стабілізації машини.
  • Для зарахування спроби, її повинен засвідчити комісар з Міжнародної авіаційної федерації (англ. FAI).

Спроби здобуття

На відміну від літаків на основі мускульної сили людини, які вже навіть перелітали Ла-Манш, апаратам вертикального злету ледь вдається припіднятися над поверхнею. Лише трьом командам здобувачів вдавалося піднятися над поверхнею. [3][4]
Зокрема:

  • 1989 апарат створений студентами Каліфорнійського Політеху зміг піднятися в повітря на 7.1 секунди. Керівник проекту Луїс Обіспо.
  • 07.03.1994 апарат Yuri I, створений студентами з університету Ніхон під керівництвом Акіро Наїто, завис у повітрі на висоті 20 см впродовж 19.46 секунд.
  • 12.05.2011 апарат Gamera, від команди на чолі з Брендоном Бушем, зміг лише відірватися від поверхні в Мериленді.

Виконання умов

11 липня 2013 року команда двох канадців на гелікоптері Atlas успішно виконала умови конкурсу[5].

Посилання
  1. Регламент премії (pdf) ((англ.)). на сайті Спільноти вертикальних польотів VTOL.org. Архів оригіналу за 4 березня 2011. Процитовано 14 травня 2011.
  2. Джінна Джонсон (12 травня 2011). Maryland’s human-powered helicopter takes off ((англ.)). на сайті Washington Post. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 14 травня 2011.
  3. Леонід Попов (12 травня 2011). Американцы испытали сложнейший педальный вертолёт ((рос.)). на сайті Membara.ru. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 14 травня 2011.
  4. Константін Болотов (12 червня 2002). Human Powered Helicopter: изобретайте и летайте своими силами ((рос.)). на сайті Membara.ru. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 14 травня 2011.
  5. AeroVelo Officially Awarded AHS Sikorsky Prize! Архівовано 6 серпня 2013 у Wayback Machine..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.