Ла-Манш

Ла-Ма́нш (фр. La Manche — «Рукав»), або Англійський канал (англ. English Channel) — протока (за гідрологічним режимом — море)[джерело?] між островом Великою Британією та материком Євразія (Франція). На сході звужується і переходить в протоку Па-де-Кале.

Ла-Манш
Супутниковий знімок протоки Ла-Манш
Розташування
Координати
Прибережні країни  Велика Британія,  Франція
Море Північне море, Атлантичний океан
Довжина 578 км
Ширина 32 км (на сході), 250 км (на заході)
Мапа

У часи Давнього Риму Ла-Манш називали Oceanus Britannicus — Британським океаном. У вікторіанську епоху його називали «Британським морем», а сьогоденні моряки його звуть «рукавом» (The Sleeve).

Географічне положення
Мапа Ла-Маншу

Разом з Па-де-Кале з'єднує Північне море з Атлантичним океаном. Довжина 578 км, ширина на заході 250 км, на сході 32 км, найменша глибина на фарватері 23,5 м. Під Ла-Маншем (між Дувром і Кале) споруджений тунель (загальна довжина 52,5 км, у тому числі 38 км під дном протоки). Має площу близько 75000 км².

Міжнародна гідрографічна організація встановила межі каналу[1]:

На заході: проходить між мисом Лендс-Енд (50°04′ пн. ш. 5°43′ зх. д.) в Англії та острівцем Іль Віргіл (48°38′23″ пн. ш. 4°34′13″ зх. д.), віддаленим від французького узбережжя Бретані на 1,5 км
На сході: проходить між французьким маяком Вальді (50°59′06″ пн. ш. 1°55′00″ сх. д.), розташованим на 6 км на схід від міста Кале, і північним краєм затоки Святої Маргарет (51°10′00″ пн. ш. 1°24′00″ сх. д.). в Англії. Це поруч з портовим містом Дувр.

Порти: Фалмут, Плімут, Торбі, Ексмут, Веймут, Пул, Саутгемптон, Портсмут, Богнор-Ріджис (Велика Британія), Сен-Мало, Шербур, Кан, Ле-Гавр, Фекам, Дьєпп (Франція).

Межі каналу найчастіше визначається як лінія між Ленд Ендом й і Уессаном на заході та протокою Па-де-Кале на сході. На заході переходить у Кельтське море.

Клімат

Акваторія протоки знаходиться в помірному кліматичному поясі[2]. Увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження надмірне. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, шторми. Відносна тепла вітряна зима; відносно прохолодне вологе літо з більш спокійною погодою[3].

Геологічне утворення
Прорив передльодовикового озера Доггерланду

Згідно з існуючою теорією, на місці Ла-Маншу лежали низинні землі, на кшталт сьогоденних Нідерландів. Після рівень моря став підійматися, і просторі долини поступово заповнилися водами океану, ставши дном протоки, відрізавши Велику Британію від материка.

Проте нове дослідження Санджива Гупта (Sanjeev Gupta) та ін. (2007)[4][5] довело, що Англійський канал був створений в результаті ерозії, викликаної двома великими повенями відтоку води з велетенського озера, утвореного в льодовиковий період злиттям Темзи та Рейну.

Згідно з цими дослідженнями антикліналь Вельд-Артуа понад 425 тисяч років тому була крейдяним гірським пасмом висотами до 180 метрів в районі нинішнього Па-де-Кале, на захід від якої лежали низини.

Стікання води басейну Темзи, Рейну та інших річок району відбувалося через Північне море.

Коли Північне море було заблоковано льодовиком від Скандинавії до Шотландії, вода з річок стала накопичуватися в замкнутому басейні, формуючи гігантське передльодовикове озеро, яке живилось як річками, так і талими водами льодовика. Льодовик тоді зупинився трохи на північ від гирла Темзи. Південь же Англії льодовиком ніколи не покривався.

425 тисяч років тому піднявшись вода прорвалася на південний захід, промив в районі Па-де-Кале русло кілька десятків км завширшки та близько 50 метрів завглибшки.

Прорив води був різким, що призвело до раптового затоплення терен. Прямуючий Ла-Маншем потік протягом багатьох місяців досягав 1 млн м³/сек (Для порівняння, стік Волги біля Волгограду становить всього 8 тис. м³/сек). На сьогоденному дні Па-де-Кале вода промила пряму і широку підводну долину з характерним «рифленим» дном, вивернувши та розколовши скелі.

На думку науковців, ситуація повторилася 225 тисяч років тому, в ході наступного заледеніння. Другий прорив Темзи та Рейну на південний захід був навіть масштабнішим за перший. Чергова мегаповінь розширила Па-де-Кале майже до сьогоденних розмірів.

Останній льодовиковий період

Під час останнього льодовикового періоду 110.000 — 12.000 років тому дно протоки переважно залишалось сухим через низький рівень моря. Маас, Шельда і Темза були притоками Рейну. Сомма й Сена, а також річки південної Англії впадали в Ла-Манш. Ця ситуація змінилась близько 8 000 років тому, коли піднявся рівень моря і Північне море через Па-де-Кале знову з'єдналось з Англійським каналом.

Визначні дати перетинання Ла-Маншу
Вид на Дувр з французького узбережжя
Форт дю Геклен на острові Геклен біля узбережжя Бретані в Англійському каналі
  • 1066: Висадка нормандців у Англії; Вільгельм Завойовник перемагає англійського короля Гарольда II та завойовує Англію.
  • 1785: Подорож на повітряній кулі з Дувра (Англія) до Франції француза Жан-П'єра Бланшара та американського фізика Джона Джеффріса.
  • 1875: Перша подорож Метью Веба за 21 годину 45 хвилин від Дувра до Кале.
  • 1909: Перший авіапереліт, здійснений Луї Блеріо за 38 хвилин від Кале до Дувру на борту літака «Блеріо XI».
  • 1926: Гертруда Едерл стала першою жінкою, яка перепливла Ла-Манш за 14 годин 31 хвилину.
  • 1990: 1 грудня протоку було сполучено тунелем під Ла-Маншем.
  • 1996: Перша поїздка залізничною мережею Eurostar по тунелю (потяг може доїхати з Лондона до Парижа за 3 години).
  • 2005: Рекордна подорож на яхті «Ідроптер» за 34 хвилини.
  • 2006: 5 серпня Ігор Ненько першим з плавців колишнього СРСР подолав Ла-Манш вплав.
  • 2008: У серпні відбувся перший заплив за допомогою Вейкбордингу, проведений Карін Байє протягом 2 годин і 8 хвилин.
  • 2008: 26 вересня стався перший політ на ранці-крилі, винайденому швейцарським винахідником і льотчиком Івом Россі.
  • 2010: 18 вересня Філіп Круазон перетнув Ла-Манш уплав, не маючи жодних кінцівок.
  • 2019: 2 серпня Український паралімпійський плавець Олег Іваненко, при спробі переплисти протоку Ла-Манш, подолав рекордну (62 км) відстань для осіб з інвалідністю за 18 годин.[6][7][8].
  • 2019: 4 серпня Французький винахідник Френкі Запата перелетів протоку Ла-Манш на флайборді за 22 хвилини[9].
  • 2021: 20-го серпня Український 44-річний спортсмен-аматор, тріатлоніст, львів’янин Віталій Ступак проплив через протоку Ла-Манш за 14,5 год. Свій заплив він присвятив 30-річчю незалежності України. [10]

Примітки
  1. Limits of Oceans and Seas, 3rd edition + corrections. International Hydrographic Organization. 1971. с. 42 [corrections to page 13] and 6. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 25 вересня 2010.
  2. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  3. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  4. Gupta, Sanjeev; Collier, Jenny S.; Palmer-Felgate, Andy; Potter, Graeme (2007). Catastrophic flooding origin of shelf valley systems in the English Channel. Nature 448: 342–346. doi:10.1038/nature06018..
  5. Europe cut adrift", by Philip Gibbard, pp 259—260, Nature, vol 448, 19 July 2007
  6. "Є рекорд світу": український паралімпієць Олег Іваненко підкорив Ла-Манш – За 18 годин безперервного запливу він подолав 62 кілометри 5.ua 02.08.2019
  7. Український паралімпієць встановив світовий рекорд у Ла-Манші radiosvoboda.org 02.08.2019
  8. Oleg Ivanenko Solo, 1 way / England to France channelswimmingassociation.com 02.08.2019
  9. Французький винахідник Френкі Запата перелетів протоку Ла-Манш на флайборді tsn.ua 04.08.2019
  10. 44-річному львів’янину вдалося переплисти протоку Ла-Манш zaxid.net 21.08.2021
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.