Прикмета

Прикмета  — відмітна ознака якихось явищ чи предметів, з наявністю яких передбачаються подальші події[1]. Прикмети передбачають зв'язок між двома подіями, коли одне з них відбувається як факт, а друге – як наслідок[2]. Деякі прикмети не мають реального підґрунтя до передбачення подій по ним, але в той же час значна частина прикмет має в тій чи іншій мірі реальне підґрунтя. Як правило, до прикмет відносяться ті тлумачення, які базуються на колективному досвіді і фіксуються в колективній пам'яті. Прикмети існують здавна в багатьох культурах і цивілізаціях[3].

Погодні прикмети

Напередодні грози багато тварин і комахи змінюють поведінку. Жаби вистрибують з води на берег, квакають голосніше і глухо. Прагнуть виповзти на берег і прісноводні раки.

За кілька годин до настання грози зникають стрижі, а горобці і кури збираються групами і приймають пилові «ванни». Змовкають голоси співочих птахів, зате крики качок і чайок стають більш пронизливими. Перед негодою голуби і ластівки літають дуже низько, а ворони, навпаки, піднімаються вище.

Вірна ознака наближення грози – відсутність бджіл, сонечок і метеликів кропивниць. Про швидку зміну погоди свідчать закриті входи мурашників. А дощові черв’яки, навпаки, намагаються вибратися на поверхню землі, щоб врятуватися від затоплення.[4]

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Академічний тлумачний словник української мови: прикмета
  2. Народні прикмети - вірити чи ні?
  3. Вікіцитати: прикмета
  4. Як наші пращури визначали погоду на основі спостережень за тваринами. zik.ua (ua). Процитовано 17 серпня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.