Прилепське королівство

Прилепське королівство (серб. Прилепско краљевство, мак. Прилепско кралство) — середньовічна держава на території сьогоднішньої Північної Македонії зі столицею у місті Прилеп. Виникла в 1371 році після розпаду Сербського царстваз.[1]

Прилепське королівство
Прилепська кралство

1371  1395
Прапор Герб
Розташування Прилепське королівство
Прилепське королівство
Столиця Прилеп
Форма правління монархія
Історичний період Середньовіччя
 - Автономія
(вихід з Сербського царства)
1371
 - Приєднання до Османської імперії 1395
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Прилепське королівство

Історія

Правителем Прилепа був знатний сербський воєначальник Вукашин Мрнявчевич, який з 1350 року був жупаном Прилепа. Після смерті царя Стефана Душана в 1355 році Вукашин підтримав царя Стефана Слабого (Уроша), який подарував йому титул деспота. У 1365 році цар Урош проголосив його співправителем і сербським королем. [1]

Вукашин Мрнявчевч загинув в битві проти турків-османів у 1371 році і корону отримав його старший син Марко Мрнявчевч, відомий в історії як Королевич Марко.[2] При Маркові територія королівства стала швидко скорочуватися.[3] Господар Зети Джурадж I Балшич захопив міста Прізрен і Печ. Князь Сербії Лазар Хребелянович захопив Приштину. У 1377 році сербський князь Вук Бранкович підпорядкував Скоп'є, а дворянин албанського походження Андрей Гропа оголосив себе незалежним правителем в Охриді.

Під владою Марко Мрнявчевича залишилося тільки місто Прилеп з прилеглими околицями.[4] Марко Мрнявчевич змушений був визнати себе васалом Османської імперії.[1] 17 травня 1395 року Марко Мрнявчевич воював в складі османської армії проти волохів в битві при Ровіні, де і загинув. [1] Після його смерті королівство було повністю захоплене султаном Баязидом I.[5]

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.