Прилепське королівство
Прилепське королівство (серб. Прилепско краљевство, мак. Прилепско кралство) — середньовічна держава на території сьогоднішньої Північної Македонії зі столицею у місті Прилеп. Виникла в 1371 році після розпаду Сербського царстваз.[1]
| |||||||||||||||||||||||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp)
Історія
Правителем Прилепа був знатний сербський воєначальник Вукашин Мрнявчевич, який з 1350 року був жупаном Прилепа. Після смерті царя Стефана Душана в 1355 році Вукашин підтримав царя Стефана Слабого (Уроша), який подарував йому титул деспота. У 1365 році цар Урош проголосив його співправителем і сербським королем. [1]
Вукашин Мрнявчевч загинув в битві проти турків-османів у 1371 році і корону отримав його старший син Марко Мрнявчевч, відомий в історії як Королевич Марко.[2] При Маркові територія королівства стала швидко скорочуватися.[3] Господар Зети Джурадж I Балшич захопив міста Прізрен і Печ. Князь Сербії Лазар Хребелянович захопив Приштину. У 1377 році сербський князь Вук Бранкович підпорядкував Скоп'є, а дворянин албанського походження Андрей Гропа оголосив себе незалежним правителем в Охриді.
Під владою Марко Мрнявчевича залишилося тільки місто Прилеп з прилеглими околицями.[4] Марко Мрнявчевич змушений був визнати себе васалом Османської імперії.[1] 17 травня 1395 року Марко Мрнявчевич воював в складі османської армії проти волохів в битві при Ровіні, де і загинув. [1] Після його смерті королівство було повністю захоплене султаном Баязидом I.[5]
Примітки
Література
- Благојевић, Милош (1989). Србија у доба Немањића: Од кнежевине до царства 1168-1371. Београд: Вајат.
- Благојевић, Милош (1997). Државна управа у српским средњовековним земљама. Београд: Службени лист СРЈ.
- Благојевић, Милош (2011). Српска државност у средњем веку. Београд: Српска књижевна задруга.
- Благојевић, Милош; Медаковић, Дејан (2000). Историја српске државности 1. Нови Сад: Огранак САНУ.
- Ђорђевић, Иван М. (2008). Представа краља Марка на јужној фасади цркве Светог Димитрија у Марковом манастиру. Студије српске средњовековне уметности. Београд: Завод за уџбенике. с. 437—446.
- Ђурић, Иван (1984). Сумрак Византије: Време Јована VIII Палеолога 1392-1448. Београд: Народна књига.
- Мишић, Синиша, ред. (2010). Лексикон градова и тргова средњовековних српских земаља: Према писаним изворима. Београд: Завод за уџбенике.
- Nicol, Donald M. (1993). The Last Centuries of Byzantium, 1261-1453 (вид. 2. изд.). Cambridge University Press.
- Острогорски, Георгије (1965). Серска област после Душанове смрти. Београд: Научно дело.
- Острогорски, Георгије (1969). Историја Византије. Београд: Просвета.
- Soulis, George Christos (1984). The Serbs and Byzantium during the reign of Tsar Stephen Dušan (1331-1355) and his successors. Washington: Dumbarton Oaks Library and Collection.
- Ћирковић, Сима (1995). Срби у средњем веку. Београд: Идеа.
- Ћирковић, Сима (2004). Срби међу европским народима. Београд: Equilibrium.
- Лексикон српског средњег века. Београд: Knowledge. 1999.
- Fine, John Van Antwerp Jr. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor, Michigan: University of Michigan Press.