Природа проти виховання
Природа проти виховання (Соціогенетизм або біогенетизм) — дискусія про роль виховання і природних чинників у формуванні характеру та здібностей людини. Дискусії між прихильниками двох протилежних підходів були особливо гострими в XX ст. до кінця 1970-х рр.., після чого вони поступово пішли на спад у зв'язку з серйозним прогресом психогенетики й відпаданням у зв'язку з цим багатьох дискусійних припущень.
Прихильники соціогенетизму були переконані в тому, що більшість здібностей і особистісних характеристик людини не є вродженими, а формуються під впливом оточення. У протилежність соціогенетизму, прихильники «біогенетизму» були впевнені у вродженому характері більшості здібностей і рис характеру.
У зарубіжній психології, насамперед у США, замість даних термінів використовуються інші: «емпіризм або нурчуризм» (як синоніми соціогенетизму) та «нативізм» (як синонім біогенетизму).
Дослідження 2018 року розглядає кореляцію поширення алельних варіантів генів у Естонії з соціальними процесами в цій країні.[1]
Примітки
- Rimfeld, Kaili; Krapohl, Eva; Trzaskowski, Maciej; Coleman, Jonathan R. I.; Selzam, Saskia; Dale, Philip S.; Esko, Tonu; Metspalu, Andres та ін. (2018). Genetic influence on social outcomes during and after the Soviet era in Estonia. Nature Human Behaviour 2 (4): 269–275. ISSN 2397-3374. doi:10.1038/s41562-018-0332-5.
Література
- Грехем Л. Н. Природознавство, філософія та науки про людську поведінку в Радянському Союзі. Пер. з англ. — М.: Політвидав, 1991.
- Хейес Н., Оррелл С. Введення у психологію. — М., 2003.
Посилання
- Блюміна Т. А. Ущербність соціоцентризму в багатовіковій дискусії про фактори становлення особистості.
- Блюміна Т. А. Увага до антропологічного фактору в СРСР у 1960-і роки та роль Всесоюзних міждисциплінарних дискусій.
- В. Фрідман, М. Фрідман. Інтелект — середовище або гени[недоступне посилання з квітня 2019]