Прислуга (роман)

Прислуга (англ. The Help) — роман Кетрін Стокетт 2009 року. Наріжним каменем сюжету стали історії життя чорношкірих служниць, які у 1960-ті роки працювали на білих людей на півдні США, штат Міссісіпі.

«Прислуга»
Обкладинка українського видання 2016 року
Автор Кетрін Стокетт
Назва мовою оригіналу The Help
Країна США
Мова англійська
Тема сегрегація
Жанр художня література
Видавництво Клуб сімейного дозвілля
Видано 2009
Видано українською 2016
Сторінок 496

Підґрунтя

Стокетт почала писати роман «Прислуга» на наступний день після терористичного акту 11 вересня 2001 року, живучи в Нью-Йорку.[1] Поштовхом для здійснення такого проекту стали спогади про її сімейну темношкіру служницю Деметрі.[2] Письменниці так і не вдалося дізнатися від неї, як це — бути темношкірою прислугою у білої сім'ї в Міссісіпі. У післямові до роману Стокетт писала:

Упродовж багатьох років я шкодую, що не була достатньо дорослою та розумною, щоб запитати про це Деметрі. Вона померла, коли мені було шістнадцять.Я провела багато років, уявляючи, якою була б її відповідь. І саме тому я й написала цю книгу.

Для написання книги авторці знадобилося п'ять років. Письменниці відмовляли у публікації книги аж 60 разів, допоки їй не вдалось знайти літературного агента Сюзан Ремер.[3] Загалом роман перекладено більш ніж сорока мовами світу, серед яких, зокрема, й українська.[4] Станом на 2012 рік продано 10 млн примірників книги. За більше, протягом 100 тижнів роман перебував у «Списку бестселерів від Нью-Йорк Таймз».[5][6]

Сюжет

Події роману «Прислуга» відбуваються на початку 1960-х років у місті Джексон, Міссісіпі, США. Оповідь ведеться передусім від імені трьох жінок: Ейбілін Кларк, Мінні Джексон та Євгенії «Скітер» Фелан. Ейбілін — прислуга, яка доглядає за дітьми та прибирає. Її 24-річний син Трілор загинув внаслідок нещасного випадку, працюючи вантажником. У романі Ейбілін працює на сім'ю Ліфолт, де доглядає за дівчинкою Мей Моблі та прибирає у будинку. Мінні — найкраща подруга Ейбілін; вона часто говорить своїм роботодавцям усе, що про них думає, через що її звільняли уже 19 разів. Востаннє вона працювала на місіс Волтер, матір Гіллі Голбрук.

Скітер народилася у білій сім'ї, яка має бавовняну плантацію Лонґліф на південь від міста Джексон, де левова частка робочих становлять афроамериканці. Закінчивши Міссісіпський університет, Скітер повернулася додому з надією щонайшвидше стати письменницею, але її матір вважає, що її науковий ступінь не вартий й ламаного гроша та переконана, що дочці слід просто вийти заміж. Скітер цікавиться, куди зникла служниця Константін, яка виховувала та піклувалася про неї впродовж усього її дитинства. Коли Скітер навчалася в університеті, Константін писала, що з нетерпінням чекає, коли та повернеться додому, де на неї чекає велика несподіванка. Мама Скітер запевняє дочку, що Константін звільнилася і переїхала до своїх родичів у Чикаго. Скітер, однак, відмовляється вірити в те, що Константін могла так просто її покинути. Вона починає ставити питання, але всі вдають, що нічого не трапилось і відмовляються дати чіткі відповіді.

Життя служниці, яке вела Константін у сім'ї Фелан, змушує Скітер задуматись про те, що до чорношкірих служниць існує зовсім інше ставлення, аніж до білих працівників. Вона вирішує написати книгу, яка б показала правду про те, як це — бути темношкірою прислугою в Міссісіпі. Скітер намагається знайти спільну мову з служницями та завоювати їхню довіру. Написання книги про афроамериканців, які розповідають про свій досвід роботи на Півдні США 1960-х, таїть у собі безліч небезпек.

Скітер вирішує дослухалась до поради редакторки Ейлін Стайн та починає вести колонку про домашнє господарство для місцевої газети. Вона, однак, нічогісінько не тямить у прибиранні та домашньому господарстві, але розуміє, що ця робота — перший крок на шляху до кар'єри письменниці чи редакторки. Зрештою, Скітер вдається подружитися і завоювати довіру Ейбілін, яка й допомагає їй вести колонку. Скітер також починає писати книгу про життя темношкірих служниць на Півдні США у 1960-х, беручи інтерв'ю в темношкірої прислуги. Зрештою, у світ виходить книга під назвою «Прислуга», а останні розділи роману описують наслідки виходу книги в Джексоні.

Екранізація

10 серпня 2011 року світ побачила однойменна екранізація роману.[7] Режисером та сценаристом стрічки став друг дитинства Стокетт — Тейт Тейлор.[8]

Судовий позов

Служниця Ебілен Купер, яка колись працювала на брата Стокетт, подала на письменницю до суду. Вона стверджувала, що Кетрін використала у книзі її образ,[9][10] проте суддя округу Гіндс не задовольнив позов через строк давності.[11] Письменниця, зі свого боку, заперечує будь-яке використання образу служниці та стверджує, що вона була ледь знайома з позивачкою.[11]

Переклад українською

  • Кетрін Стокетт. Прислуга. — Х. : КСД, 2016. — 496 с. — ISBN 978-617-12-3381-2.

Примітки

  1. Suddath, Claire. Kathryn Stockett, Author of The Help. Time. Процитовано 3 листопада 2017.
  2. Чорній, Р. П. «ЖАНР НАРИСУ В ХУДОЖНЬОМУ ДОРОБКУ КЕТРІН СТОКЕТТ.» НАУКОВИЙ ВІСНИК МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (2017): 114.
  3. Kathryn Stockett's 'The Help' Turned Down 60 Times Before Becoming a Best Seller. More Magazine.
  4. «Прислуга» українською
  5. Williams, Wyatt. Kathryn Stockett: Life in the belle jar. Creative Loafing Atlanta. Процитовано 4 серпня 2011.
  6. D'Souza, Karen. 'The Help' is poised to become chick flick of the summer. San Jose Mercury News. Процитовано 4 серпня 2011.
  7. Mississippi: The Filming Locations of The Help. Locations Hub. 14 вересня 2011. Процитовано 20 травня 2014.
  8. Fleming, Michael (15 грудня 2009). Chris Columbus fast-tracks 'Help'. Variety.
  9. James, Susan (22 лютого 2011). Black Maid Sues, Says 'The Help' Is Humiliating. ABC News. Процитовано 26 липня 2015.
  10. Churcher, Sharon (4 вересня 2011). Her family hired me as a maid for 12 years but then she stole my life and made it a Disney movie. The Daily Mail (London). Процитовано 12 вересня 2011.
  11. Mitchell, Jerry. 'The Help' lawsuit tossed out. The Clarion Ledger. Процитовано 12 вересня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.