Присяжний повірений
Присяжний повірений — у Російській імперії адвокат, включений до списку присяжних повірених відповідної судової палати. Звання присяжного повіреного існувало від судової реформи 1864 р. до більшовицького перевороту 1917 р.
Див. також
Література
- Учреждение судебных установлений // Полное собрание законов Российской Империи. — Собр. ІІ, т.XXXIX, отд. ІІ, № 41475.
- Бородин Д. Н. Исторический очерк русской адвокатуры (к 50-летию присяжной адвокатуры, 20 ноября 1864—1914). Ч. 1. Иллюстрированое издание. — Петроград, 1915. — 101 с.
- Черкасова Н. В. Формирование и развитие адвокатуры в России. 60 — 80 годы XIX в. — М.: Наука, 1987. — 144 с.
Посилання
- Присяжний повірений // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Присяжные поверенные // ЭСБЕ
- История харьковской адвокатуры
- Официально история Одесской областной коллегии адвокатов начинается с 10 ноября 1904 года[недоступне посилання з липня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.