Притика Олександр Андрійович
Олекса́ндр Андрі́йович Прити́ка (4 червня 1965 — 12 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Притика Олександр Андрійович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
4 червня 1965 Нова Ободівка |
Смерть |
12 серпня 2014 (49 років) Маріуполь |
Поховання | Тростянець |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Закінчив Новоободівську ЗОШ. Служив на Балтійському флоті в званні старшого матроса з 1983 по 1986. З 1988 по 1991 рік служив в рядах Міністерства Внутрішніх Справ.
Працював в колгоспі механізатором, з 1993 року — слюсар Ободівського цукрового заводу, довгий час працював в Тростянецькій дільниці Гайсинського міжрайонного управління газового господарства.
Мобілізований у першу хвилю, солдат, стрілець-радіотелефоніст 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області.
За інформацією військового комісаріату, помер у шпиталі від отриманих ран під час виконання бойового завдання.
Без Олександра лишились батьки, дружина Тетяна Іванівна, діти.
Похований в смт Тростянець 15 серпня 2014 року.[1]
Вшанування пам'яті
- 13 жовтня 2016 року в Новоободівській ЗОШ відкрили меморіальну дошку випускнику Олександру Притиці[2]
- нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно)