Притула Ігор Михайлович

Народився 1959 році.

В 1981 р. закінчив фізичний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького за спеціальністю «фізик».

В 1992 р. захистив кандидатську дисертацію («теплофізика і молекулярна фізика», «оптика»), в 2012 р. — докторську («фізика напівпровідників та діелектриків»), старший науковий співробітник («фізика твердого тіла») — 1999 р.

В 1981—1992 рр. працював у Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б. І. Вєркіна НАН України (інженер, старший інженер, молодший науковий співробітник та науковий співробітник).

З 1993 р. — співробітник Інституту монокристалів НАН України (старший науковий співробітник, учений секретар Інституту монокристалів НАН України, учений секретар НТК «Інститут монокристалів» НАН України, провідний науковий співробітник, завідувач лабораторії, завідувач відділу, професор, з 2015 р. — директор ІМК НАН України), чл.-кор. НАН України -2018.

Область наукових інтересів І. М. Притули охоплює широке коло проблем фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій вирощування монокристалів. Йому належить визначальний внесок у розвиток декількох напрямків в цій комплексній галузі, зокрема, розроблено принципи створення нових змішаних нелінійно-оптичних (НО) і сцинтиляційних монокристалів на основі складних комбінацій неорганічних фосфатних монокристалів KDP та ADP з органічними і неорганічними домішками. Показано і доведено на практиці, що змішані монокристали на основі традиційних фосфатних НО монокристалів з інкорпорованими наночастинками металлооксидів дозволяють суттєво зменшити поріг і підвищити ефективність нелінійно-оптичного відгуку у видимому і ближньому ІЧ діапазонах (Премія НАН України ім. І. М. Францевича у галузі матеріалознавства 2009 р.).

Під науковим керівництвом І. М. Притули розвинені нові методичні засади технології одержання інших кристалічних середовищ поліфункціонального призначення. Серед них — монокристали фосфатної групи, що активовані рідкісноземельними елементами для детектування змішаних нейтрон-гамма полів, органічні монокристали та монокристали складних галатів срібла високою здатністю до генерації вищих гармонік лазерного випромінювання для створення джерел терагерцового діапазону у новітніх засобах інспекційного контролю, неруйнівної діагностики матеріалів, медичної голографії і томографії. Розроблено низку високоефективних активних лазерних композитів для ближнього ІЧ діапазону на основі мезопористого кремнезему, що містить органічні барвники.

І. М. Притулою здобуті пріоритетні наукові результати, які стосуються визначення механізмів формування структурних дефектів у кристалах групи KDP, механізмів інкорпорування в ці кристали наночастинок металооксидів та молекул органічних барвників, встановлення закономірностей радіаційно-індукованих змін електронних властивостей кристалів, виявлення особливостей структури, оптичних, нелінійно-оптичних властивостей композитних систем. Ці результати увійшли у цикл робіт, нагороджений Державною премією України в галузі науки і техніки 2015 р.[2]

І. М. Притула опублікував більш ніж 200 наукових праць, в тому числі у провідних міжнародних журналах (Optical Materials, Materials Science and Engineering: A, Journal of Crystal Growth, Journal of Non-Crystalline Solids, J. of Physics and Chemistry of Solids, Laser Physics Letters, Optics Communications та ін.), 5 монографій та глави у колективних монографіях, зокрема, у видавництвах Springer, Elsevier, одержав 7 патентів України.

• Сторінка на сайті НАН
• Рада директорів Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" НАН України
• Імена новообраних у 2018 році академіків НАН України