Приходько Володимир Іванович (актор)

Володи́мир Іва́нович Прихо́дько (* 24 жовтня 1933, Мерефа) — український та російський актор й кіноактор радянських часів.

Приходько Володимир Іванович
Народився 24 жовтня 1933(1933-10-24) (88 років)
Мерефа
Громадянство УРСР Україна
Діяльність актор, кіноактор
Alma mater Харківський державний театральний інститут
IMDb nm0697485
Нагороди та премії

Життєпис

1951 року поступив до Харківської торговельно-кулінарної школи, після закінчення навчання влаштувався на завод, вчився у вечірній школі.

Почав серйозно займатися футболом, у 1950 та 1951 роках грав за юнацький склад «Будівельника» («Авангард», Мерефа), в тому часі у Харківській області команда була серед однолітків однією з найсильніших.

1953 року запрошений до дорослого складу мерефинського «Будівельника», отримує спортивний розряд.

1955 року запрошений в склад «Авангарду» («Металіст», Харків), при кінці сезону отримав травму, по якій не зміг надалі грати на рівні команди майстрів.

Потягом 1955—1958 років працював та лікувався в П'ятигорську.

Навесні 1958 повертається до Мерефи, отримує запрошення грати в друголіговій команді міста Шахти; через кілька місяців отримує повторну травму, котра остаточно ставить хрест на кар'єрі футболіста.

Акторська кар'єра почалася цілком випадково — проходячи поруч театру ім. Шевченка, побачив оголошення про набір в театральну студію і вирішив спробувати.

1961 року закінчив Харківську студію, спрямований до праці в Сімферопольський драматичний театр.

Звідти виїхав до Москви, підробляв в театрі ім. Станіславського, добивався участі в зйомках на Мосфільмі.

1962 року поступив на відділення музичної комедії Музичного училища ім. Гнесіних.

Того ж року запрошений режисером Самсоновим на роль матроса в «Оптимістичній трагедії».

Товаришував з акторами Тихоновим — допомагав йому з підвищенням оплати за зйомки, та Гурченко.

Сучасність та дивна позиція близьких

1991 року з розпадом СРСР залишився незатребуваним, як і весь радянський кінематограф, повертається в Мерефу, до хворої мами, залишивши після розлучення квартиру в Москві колишній дружині та дочці — має троє дітей.

В пресі його дочка звинувачувала в спробі зґвалтування. На що Приходько відповів, що прощає їй цю неправду.

Ролі

Його вважають визнаним майстром епізоду, знявся в понад 55 фільмах, зокрема:

  • 1962 — «Оптимістична трагедія», матрос,
  • 1963 — «Їм підкоряється небо» — льотчик-майор,
  • 1964 — «Велика руда» — трубач,
  • 1965 «Операція „И“ та інші пригоди Шурика» — частина «Напарник» — відбуваючий п'ятнадцять діб,
  • 1965 — «Будується міст» — робочий на товариському суді,
  • 1965—1967 «Війна і мир» — солдат-затягувач пісень,
  • 1966 — «Хмир» (короткометражний фільм),
  • 1971 «Джентльмени удачі» — водій,
  • 1971 — «Червоні маки Іссик-Куля» — прикордонник,
  • 1973 — «Справи сердечні» — працівник автозаводу",
  • 1973 «Вічний поклик» — охоронець в тюрмі,
  • 1974 — «Незнайомий спадкоємець» — Нестеренко,
  • 1975 — «Брильянти для диктатури пролетаріату» — нальотник,
  • 1975 — «Дерсу Узала» — російський солдат,
  • 1975 — «Скарб» — буровик Борис Любимов,
  • 1975 — «Про що не дізнаються трибуни» — вболівальник з Білогорська,
  • 1976 — «Дванадцять стільців» — в третій серії у епізоді,
  • 1976 — «Денний поїзд» — Сємєчкін,
  • 1976 — «По вовчому сліду» — «антоновець»,
  • 1976 — «Строгови» — старший наглядач,
  • 1977 «Борг» — в епізоді,
  • 1977 — «І це все про нього» — бригадир лісорубів Притикін,
  • 1977 — «І знову Аніскін» — учасник хору,
  • 1977 — «Трактир на П'ятницькій» — Митрич, бандит-трактирник,
  • 1977 «Народжена революцією» — диверсант в серії «Фронт за лінією фронту».
  • 1978 — «Вас очікує громадянка Никанорова» — Клюєв,
Вас очікує громадянка Никанорова
  • 1978 — «Версія полковника Зоріна» — немолодий «вантажник»,
  • 1978 — «Ліки проти страху» — завзятий доміношник Сарафанов,
  • 1978 — «Терміновий виклик» — Трохим Денисович,
  • 1979 — «Пригоди маленького батька» — помічник капітана,
  • 1979 — «Сьогодні та завтра» — чоловік в парку,
  • 1980 «Вам і не снилося» — таксист,
  • 1980 — «Якби я був начальником» — Привалов,
  • 1980 — «Непрошений товариш» — капітан міліції",
  • 1980 — «Приватна особа» — вчитель фізкультури Михайло Федорович Порожняк,
  • 1981 — «Небезпечний вік» — людина з ордером по обміну з Сокольників,
  • 1983 — «Біля небезпечної межі» — Хельмут, гестапівський кат,
  • 1984 — «Перша кінна» — Опанасенко,
  • 1984 — «Приходь вільним» — штабс-капітан,
  • 1984 — «Челюскінці» — будівельник Дмитро Ілліч Березін,
  • 1985 — «Повернення Будулая» — продавець помідорів,
  • 1987 — «Дні та роки Миколи Батигіна» — городовий Михайлович в першій серії,
  • 1988 — «Білі ворони» — в епізоді,
  • 1988 — «Не забудь озирнутися» — в епізоді,
  • 1989 — «Закон» — людина з вінком.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.