Прищіпка

Прищі́пка (рідко прище́пка) — спеціальний вид затискача, що, зазвичай, використовується для кріплення предметів (наприклад, одягу до білизняної мотузки)[1]. Як виріб промисловості прищіпка має міжнародну класифікаційну назву «С-47».

Прищіпки

Матеріал

До широкого застосування пластику прищіпки виготовляли переважно з деревини або металу. Наразі ж переважаючим матеріалом для виготовлення прищіпок є пластмаса.

Пластмасові прищіпки на мотузці
Прищіпка як арт-об'єкт на проспекті Академіка Палладіна в Києві

Історія прищіпки

Археологи знаходять прообрази прищіпок на стоянках первісної людини. Зазвичай давні затискачі мали вигляд кісток (паличок), стягнутих жилами тварин, або цільнодерев'яного «пристрою»: в середині гілки, або кістки, робився паз, яким прищіпка насаджувалася на мотузку, на одяг (як ґудзик-цурочка) тощо. Зовнішньо та функціонально таки защіпки нагадували сучасні шпильки (технічні чи для волосся).

Ймовірно, перші защіпки, подібні сучасним (дві пласкі з'єднані палички), з'явилися в циган, які за їхньою допомогою сушили одяг в умовах частих степових вітрів.

Перший патент на защіпку видано 1832 року в США — дві дерев'яні смужки, поєднані гвинтом. У 1832—1887 роках видано ще 146 патентів на винаходи різних типів прищіпок, дерев'яні та металеві.

У 1970-х роках почалося виробництво пластмасових прищіпок. У 1980-х роках із розвитком сучасних матеріалів з'являються різні види кріплення-пружин защіпок: металеві смуги, П- і С-подібні тощо. Популярним зразком стала лита пластмасова прищіпка (довжина 4 см, кут розкриття — 30°) із рифленими бічними частинами.

Примітки
  1. Прищіпка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.