Продих

Про́дих (лат. stoma, від грец. στόμα — «рот», «вуста») — мікроскопічний отвір в епідермісі рослин разом з двома спеціальними, так званими замикаючими, клітинами, що його оточують. Продихи сполучають міжклітинники рослин з атмосферним повітрям і здійснюють регуляцію газо- та парообміну рослини з довкіллям завдяки оборотним змінам тургору замикаючих клітин. З підвищенням тургору тонкі ділянки їхніх стінок розтягуються і вигинаються у напрямі від продихової щілини, в результаті чого продих відкривається. При зменшенні тургору замикаючих клітин продих закривається. У зміні тургорного стану замикаючих клітин велике значення має перетворення крохмалю, що міститься в них, на цукор і навпаки. Існує думка, що в регуляції тургору цих клітин важливу роль відіграють іони калію. Зазвичай продихи закриті вночі і в години денної спеки. Найбільше продихів у епідермісі листків. На 1 квадратний міліметр епідермісу листка у різних рослин буває найчастіше 100—300 продихів.

Продих в листку томата (розфарбований знімок СЕМ)

Типи продихових апаратів:

  • Аномоцитний
  • Перицитний
  • Полоцитний
  • Діацитний
  • Парацитний
  • Анізоцитний
  • Тетрацитний
  • Ставроцитний
  • Енциклоцитний
  • Актиноцитний

Будова

Продих формується на ранніх стадіях розвитку рослини, вже на бруньках пагонів. Вони складаються з двох продихових клітин, між якими є отвір - продихи, з'єднані з підщілинною камерою в губчастій речовині всередині органу. Клітини стоми, на відміну від інших клітин епідермісу, містять хлоропласти і здатні до фотосинтезу, але не мають плазмодесм. По краях клітин строми утворюються виступи клітинної стінки продихи. Коли продихи закриті, смужки перекриваються, закриваючи потік газів. Продихи з смужками вкриті товстим шаром кутикули. Стінки цих клітин нерівномірно потовщені, особливо вздовж продихів.

У травах та частинах інших однодольних рослин ці потовщення перетворюють клітини у форму гантелей (вони мають тенденцію до ущільнення посередині). Клітини продихів оточені кількома іншими клітинами епідермісу, які називаються продиховими клітинами. Вони беруть участь у регуляції об'єму продихів.

Дводольні, іноді однодольні, голонасінні, а також папороті та мохи не мають продихових клітин, а весь продих складається з двох продихових клітин. Найчастіше, ці клітини мають форму нирки і утворюють овальний отвір. Потовщені стінки роблять закриті продихи щільними, а мікрофібрили, що виступаюють з отвору, дозволяють клітині розтягуватися лише вздовж. У цьому типі структури продихового апарату клітинні продихи оточені безпосередньо клітинами епідермісу.

Продихи можуть складатися з декількох клітин (продихи типів Gramineae, Amaryllidaceae та Mnium) або з десятка (у печінкових мошок). Ці пристрої утворені продихами та допоміжними (парапарковими) клітинами.

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.