Прокоп'єв Євген Вікторович

Прокоп'єв Євген Вікторович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	4 червня 1981; Кривий Ріг
Смерть	29 серпня 2014 (33 роки); Новокатеринівка
Поховання	Кривий Ріг
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Кривбас»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки

Євге́н Ві́кторович Проко́п'єв (нар. 4 червня 1981(19810604) — пом. 29 серпня 2014) — український військовик, солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис

Вчився у 19-й, закінчив Криворізьку гімназію № 91, 2000-го — автотранспортний технікум ДВНЗ «Криворізький національний університет», технік-електромеханік. Займався зі школи спортом, захоплювався кікбоксингом.

Протягом 2000—2008 років працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», слюсар-електромонтер. Наполіг, батько Віктор Михайлович мусив піти до воєнкомату, щоб син міг пройти строкову службу, в 2001—2003 роках проходив строкову службу, Миколаївська десантна бригада. З 2013 року — електромонтер ДПП «Кривбаспромводопостачання».

Мобілізований в травні 2014-го, не переховувався. До 25-ї десантної бригади не потрапив — того часу хворів; кулеметник, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас».

25 серпня бійці батальйону потрапили в оточення. 29 серпня 2014-го загинув під час виходу з «Іловайського котла» «зеленим коридором» на дорозі між селами Новокатеринівка та Горбатенко.

3 вересня 2014-го 96 тіл загиблих вояків привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014-го тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська — як невпізнаний герой.

Упізнаний за тестами ДНК, перепохований в місті Кривий Ріг 12 березня 2015-го, у місті оголошено день жалоби.

Залишилися сестра та дружина. Дітей у Євгена з дружиною не було.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
відзнакою міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно)
відзнакою 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.