Прокул (правник)

Прокул (лат. Proculus) Ліциній (роки і місце народження та смерті невідомі) — римський юрист середини І ст. н. е. Учень Марка Антистія Лабеона — найвидатнішого юриста часів імператора Августа.

В 37 році н. е. займав посаду консула[1]. Брав активну участь в житті Римської держави.

Чільний представник правничої школи, котра згодом отримала його iм'я («прокулiанцi»), хоча засновником школи був вчитель Прокула — Марк Антистій Лабеон. Очолювана Прокулом школа i вiн сам розвивали традицiї республiканських юристiв, успiшно працювали в сферi казуїстики[2]. У ряді теоретичних і практичних питань юриспруденції прокуліанці виступали проти сабініанців — представників правничої школи, очолюваної Мазурієм Сабіном. Ідеї Прокула, що відрізнялися глибиною аналізу і розумінням потреб практики, дійшли до нас переважно у працях інших давньоримських юристів. Невелику кількість фрагментів з його творів використано у дигестах[1].