Проста мова

Проста мова (лат. Lingua vulgaris, «мова простолюду) іноді також згадується як старобілоруська книжна мова, староукраїнська книжна мова та канцелярська штучна мова - штучна мова для письма, що виникла на території Великого Королівства Литовського та Речі Посполитої шляхом додавання до церковнослов'янської елементів польської, російської, білоруської, української та інших мов. Використовувалася з початку 16 ст. й до середини 18 ст. Схожа на язичіє (також суміш церковнослов'янської з елементів польської, російської, білоруської, української та інших мов), яким користувалися москвофіли Західної України з середини 19 ст. й до початку 19 ст.