Протести в Киргизстані (2020)

5 жовтня 2020 року в центрі Бішкека почався мітинг проти попередніх результатів виборів до парламенту Киргизстану, що відбулися напередодні. Згідно офіційних результатів, більшість голосів отримала провладна проросійська партія Єдність («Биримдик») на чолі з Маратом Аманкуловим. На демонстрацію проти можливої фальсифікації результатів вийшло близько тисячі представників опозиційних партій «Республіка», «Ата-Мекен» («Вітчизна»), «Бир Бол» і «Замандаш»[11].

Увечері 5 жовтня почалися масові заворушення і спроби штурму будинку уряду. На вулиці Бішкека вийшли близько двох тисяч людей, тривали сутички з міліцією. ОМОН повторно розігнав протестувальників з площі біля Білого дому. Протестувальники агалися зламати ворота резиденції президента й уряду, лізли через огорожу і кидали в будівлю камені. Міліція застосувала сльозоточивий газ, світлошумові гранати і гумові кулі. Були постраждалі з обох сторін, підпалені як мінімум дві міліцейські машини і одна пожежна[12].

Захоплена пожежна машина біля Білого дому 6 жовтня 2020

О 3:19 портал 24.kg повідомив, що учасники протесту прорвалися на територію Білого дому[13], протестувальники проникли до будівлі Державного комітету нацбезпеки. За кілька хвилин з'явилося повідомлення, що після знесення огорожі мітингувальниками співробітники ДКНБ «вийшли з піднятими руками і сказали, що вони з народом»[14].

4:30 ранку протестувальники проникли до сесійної зали Білого дому. З СІЗО ДКНБ було випущено колишнього президента Киргизстану Алмазбек Атамбаєв, заарештованого влітку 2019 року. Пізніше ЦВК Киргизстану визнала вибори в парламент недійсними. Мер Бішкека Азіз Суракматов подав у відставку за власним бажанням.

Також склали повноважні представники уряду в Баткенській, Наринськой, Таласської і Іссик-Кульської областях[15].

МОЗ повідомив, що за час протестів за медичною допомогою звернулося 911 учасників зіткнень. Прес-служба Сооронбая Жеенбекова опублікувала його звернення до народу, де він розповів, що не став піддавати ризику людські життя і не давав команду застосовувати силу прот их, хто увірвався до Білого дому. Депутати парламенту Киргизстану почали процедуру імпічменту президенту країни Сооронбаю Жеенбекову[10].

Рада безпеки Киргизстану заявила, що місцезнаходження президента Сооронбая Жеенбекова і прем'єр-міністра Кубатбека Боронова невідомо, також було закрито кордон. Політики не з'являлися на публіці з початку протестів[16].

Президент Жеенбеков ввів у країні надзвичайний стан до 8:00 21 жовтня, до міста було введено війська[17]. Протягом дня в місті було чути стрілянину, а протести продовжилися. Зокрема, стріляли в машину екс-президента Киргизстану Атамбаєва, якого учасники протесту 6 жовтня випустили з СІЗО. Колишній прем'єр-міністр Сапар Ісаков заявив, що в його машину також стріляли[18].

У Киргизстані було затверджено новий склад уряду, Садир Жапаров став прем'єр-міністром[19]. За звинуваченням у заворушеннях у Бішкеку було затримано експрезидента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва[20]. Новообраний спікер парламенту Киргизстану Миктибек Абдилдаєв пішов у відставку[21].

12 жовтня в Бішкеку було повторно введено режим надзвичайного стану, протестувальники передали будівлю парламенту владі[22].

Прихильники Садира Жапарова у старій площі 14 жовтня 2020

13 жовтня Президент Киргизстану Жеенбеков визнав незаконним рішення парламенту про призначення нового складу кабміну на чолі з Садиром Жапаровим 10 жовтня[23].

14 жовтня Президент Жеенбеков призначив Садира Жапарова прем'єр-міністром, хоча днем раніше він визнав призначення Жапарова незаконним[24].

15 жовтня Президент Сооронбай Жеенбеков пішов у відставку[25].

21 жовтня було призначено повторні парламентські вибори, на 20 грудня 2020-го[26]. Натомість, президентські вибори було заплановано на 10 січня 2021-го[27].