Атамбаєв Алмазбек Шаршенович

Алмазбе́к Шаршенович Атамба́єв (кирг. Алмазбек Шаршен уулу Атамбаев, нар. 17 вересня 1956, с. Аршані) — президент Киргизстану (2011—2017), прем'єр-міністр уряду (2010—2011), голова Соціал-демократичної партії Киргизстану. Почесний президент Федерації самбо Киргизстану.

Алмазбек Шаршенович Атамбаєв
кирг. Алмазбек Шаршен уулу Атамбаев
Алмазбек Шаршенович Атамбаєв
3-й Президент Киргизстану
1 грудня 2011 — 24 листопада 2017
Попередник Роза Отунбаєва (в.о.)
Курманбек Бакієв
Наступник Сооронбай Жеенбеков
15-й Прем'єр-міністр Киргизстану
17 грудня 2010 — 1 грудня 2011
Попередник Роза Отунбаєва
Наступник Омурбек Бабанов
12-й Прем'єр-міністр Киргизстану
29 березня 2007 — 28 листопада 2007
Попередник Азімбек Ісабеков
Наступник Іскендербек Айдаралієв
Міністр промисловості, торгівлі та туризму Киргизстану
вересень 2005 — квітень 2006
Попередник в. о. Туратбек Джунушаліев
Наступник Медетбек Керимкулов
Народився 17 вересня 1956(1956-09-17)[1][2] (65 років)
Арашанd, Кантський районd, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР
Відомий як політик, економіст
Громадянство  СРСР→
 Киргизстан
Національність киргиз
Освіта Державний університет управлінняd (1980)
Політична партія голова Соціал-демократичної партії Киргизстану
Батько Шаршен Атамбаєв
У шлюбі з Raisa Atambayevad
Діти є діти
Професія інженер-економіст, організатор управління виробництвом
Релігія сунізм і іслам
Нагороди
Кавалер ордена «Манас» 2 ступеня
Кавалер ордена «Данакер»

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 17 вересня 1956 року, в селі Аршані, Ворошиловського району, Фрунзенської області, Киргизької РСР.

1980 закінчив Московський інститут управління за спеціальністю інженер-економіст, організатор управління виробництвом.

1989 зайнявся бізнесом. У 1995—2000 був депутатом киргизстанського парламенту.

Після Тюльпанової революції у 2005—2006 був міністром промисловості Киргизстану, у 2007 займав посаду прем'єр-міністра країни.

Після квітневої революції 2010 став заступником глави тимчасового уряду, проте 13 липня подав у відставку.

Виставляв свою кандидатуру на посаду прем'єр-міністра Киргизстану, не здобув необхідної підтримки в парламенті. Втім 17 грудня 2010 затверджений на посаді голови уряду — він став першим прем'єр-міністром країни після прийняття нової конституції.

30 жовтня 2011 в першому турі виборів його було обрано президентом Киргизстану. Вступив на цю посаду 1 грудня 2011.

21 травня 2015 — підписав закон, яким приєднав країну до Євразійського економічного союзу[3]

2017 року добровільно пішов у відставку з посту президента. З того часу знаходиться в опозиції до чинної влади. Після відставки живе в резиденції селищі Кой-Таш, в підгір'ї за 20 км від Бішкеку.

Кримінальне провадження

Генпрокуратура Киргизстану заявляла, що має підстави для порушення кількох кримінальних справ проти Атамбаєва. Його кілька разів викликали на допит, але він відмовлявся приїжджати.

Атамбаєву інкримінують причетність до незаконного збагачення, незаконного заволодіння земельною ділянкою, корупції при модернізації ТЕЦ Бішкека, у звільненні 2013 року кримінального авторитета Азіза Батукаєва[4].

7 серпня 2019-го резиденцію Атамбаєва штурмували спецпризначенці. 8 серпня його було затримано, після довгих перемовин він здався силовикам. Алзамбека за допомогою конвою вивезено з резиденції[5].

Під час штурму снайпер вбив одного зі співробітників спецназу «Альфа» з гвинтівки, оформленої на ім'я Атамбаєва. 12 грудня 2019-го Алмазбекові було пред'явлено звинувачення у вбивстві[6]. 19 травня 2020-го проведена експертиза довела, що залишок кулі на одязі застреленого спецназівця свідчить, що постріл було здійснено з гвинтівки Атамбаєва[7].

23 червня Атамбаєва було визнано винним в незаконному звільненні чеченського «злодія в законі» кримінального авторитета Азіза Батукаєва. Атамбаєва було засуджено до 11 років і двох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. У Атамбаєва конфіскували кілька автомобілів, земельні ділянки, нерухомість та інші активи[8]. 30 листопада Верховний суд Киргизстану скасував вирок, а справу Атамбаєва щодо незаконного звільнення Батукаєва було надіслано на новий розгляд[9].

Зовнішня політика

2011 — незабаром після обрання президентом, побував у Туреччині і підписав угоду з президентом Абдуллою Гюлем, в якій погодили збільшення товарообігу між країнами з $300 млн 2011 року до $1 млрд до 2015 року, а також була підписана угода на залучення турецьких інвестицій в економіку Киргизстану на суму $450 млн протягом наступних декількох років[10].

Взаємини з Росією

Атамбаєв неодноразово позиціонував себе як проросійський політик. Він оголосив вступ Киргизстану до Митного союзу, забезпечив виведення американської військової бази з країни 2014 року, і говорив про необхідність більш тісних економічних відносин з РФ, в якій працює принаймні 500 тис. киргизстанців[11]. Тим не менш, також висловив побажання, щоб домогтися більшої економічної і енергетичної незалежності від Росії[12].

На початку 2012 року зустрічався у Москві з прем'єр-міністром Росії Медведєвим, він закликав до повернення Росією Боргу у $15 млн за використання авіабази в Канті[13].

Нагороди

Виноски
  1. Енциклопедія Брокгауз
  2. Munzinger Personen
  3. Киргизстан приєднався до путінського Євразійського економічного союзу
  4. У Киргизії спецназ зі стріляниною штурмує будинок колишнього президента. РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 серпня 2019.
  5. Спецназ затримав екс-президента Киргизії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 8 серпня 2019.
  6. Екс-президента Киргизії звинуватили у вбивстві. РБК-Украина (рос.). Процитовано 13 грудня 2019.
  7. У Киргизії встановили причетність екс-президента до вбивства спецназівця. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 травня 2020.
  8. Екс-президента Киргизії засудили до 11 років в'язниці. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 червня 2020.
  9. Верховний суд Киргизії скасував вирок Атамбаєву. РБК-Украина (рос.). Процитовано 30 листопада 2020.
  10. 20 Jan 2012 (20 січня 2012). Atambayev's Turkish affair needs domestic peace. Atimes. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 26-09-2016. (англ.)
  11. ІТАР-ТАРС, 1 листопада 2011
  12. Atambayev reviews 2011 achievements. Central Asia Online. 29 грудня 2011. Процитовано 26-09-2013.
  13. Atambayev Collects Rent For Russian Military Bases, But What Is Moscow Getting?. EurasiaNet. 26 лютого 2012. Процитовано 26-09-2013. (англ.)
  14. State Awards Issued by Georgian Presidents in 2003-2015. IDFI (англ.). Процитовано 10 травня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.