Протиожеледна обробка
Прóтиóжеледна обрóбка (англ. de-icing), ПОО ― включає в себе усунення снігу, льоду, ожеледі з певної поверхні, після чого здійснюється нанесення хімічних речовин (англ. anti-icing), що не лише усуває згадані атмосферні явища, але й створює на поверхні шар реагентів, що затримають формування льоду протягом визначеного періоду часу або розрихлять останній для полегшення його механічного видалення.
Підходи
ПОО здійснюється механічним способом (зіскрібанням чи зіштовхуванням); прикладенням тепла; використанням сухих чи зріджених хімікатів, що знижують t° точки замерзання води (різноманітні солі чи ропи, алкоголь чи гліколі); або все вищезгадане у поєднанні.
Повітряне судно
На землі під час заморозків та опадів проведення ПОО є критично важливим. Лід, сніг, паморозь, ожеледь та інші погодні явища деформують контролюючі поверхні, протидіючи сталим потокам повітря, зменшують здатність крила створювати підйомну силу та збільшують пробіг. Потенційно це може призвести до авіакатастрофи. Великі фрагменти льоду відшаровуються під час польоту, потрапляють у двигун чи вдаряються об пропелери, спричиняючи їх відмову. Замерзлі опади здатні блокувати контролюючі елементи, протидіючи їх коректній роботі. В зв'язку з цими вкрай небезпечними наслідками ПОО здійснюється в аеропортах при температурі повітря, що наближається до 0 °C.
Хімічна ПОО
Авіакомпанії широко використовують в якості ПО реагентів пропіленгліколь з додатками.[1] Речовини на основі етиленгліколю все ще використовують для ПОО в різних кутках світу в зв'язку з нижчою робочою температурою ніж ПГ. Однак останній є більш поширений через меншу токсичність.[2]
При нанесенні більшість речовин не затримується на поверхні літальних апаратів, стікаючи донизу.[1] Аеропорти зазвичай використовують системи захисту від проникання ПО рідин до ґрунту та поверхневих вод. Попри те, що ПГ визнаний нетоксичним, він забруднює водні артерії через здатність поглинати при розкладанні значний об'єм кисню, через що мешканці водойм задихаються.
ПОО у вигляді знеліднення (англ. anti-icing) здійснюється шляхом розпилювання захисного шару в'язкої рідини, званої протилідна рідина (англ. anti-ice fluid), ПРЛ, безпосередньо над поверхнею для вбирання забруднювача. Всі ПРЛ надають лише короткочасний захист, в залежності від складу реагента та пануючих погодних умов. Речовина втратичатиме свої властивості, якщо перестає вбирати льодяні субстанції, і властиво сама стає забруднювачем. Навіть вода може перетворитись у забруднювач, так як розбавляє ПРЛ, поки той не втратить свої властивості.[1] [3][2]
Зони аеропорту
Під час процедури прибирання снігових решток на частинах аеропорту (ЗПС, руліжки, перони, естакади) може використовуватись кілька типів речовин, твердих хімікатів, включаючи ПГ, ЕГ та інші органічні складники. Речовини на базі хлору (наприклад, сіль) в авіації не використовуються через її корозійну властивість щодо літальних апаратів та іншого обладнання.[1]
Для усунення опадів через свою дешевизну можуть використовуватись суміші на базі сечовини. Однак остання є суттєвим забруднювачем водойм та довкілля, так як розпадається на аміак, в зв'язку з чим, наприклад, в США з 2012 р. Агенство охорони довкілля (EPA) заборонило її використання в більшості комерційних портів.[4]
Поклики
- Technical Development Document for the Final Effluent Limitations Guidelines and New Source Performance Standards for the Airport Deicing Category. Washington, D.C.: U.S. Environmental Protection Agency (EPA). April 2012. EPA-821-R-12-005.
- Environmental Impact and Benefit Assessment for the Final Effluent Limitation Guidelines and Standards for the Airport Deicing Category. EPA. April 2012. EPA-821-R-12-003.
- Rosenlof, Kim (2 жовтня 2013). Infrared De-icing Speeds Process and Reduces Cost. Aviation International News Online (Midland Park, NJ).
- Airport Deicing Effluent Guidelines. EPA. 21 квітня 2016.