Протокол 1967 року

Протокол щодо статусу біженців — основний договір міжнародного права у справах біженців — набрав чинності 4 жовтня 1967 року. До Протоколу входять 146 країн.

Протокол щодо статусу біженців

   учасники лише Конвенції 1951 року
   учасники лише Протоколу 1967 року
   учасники обох конвенцій
   не є учасниками
Тип багатостороння угодаd
Підписано 31 січня 1967
Місце Нью-Йорк
Чинність 4 жовтня 1967
Підписанти 19
Сторони Конвенція: 145[1]
Протокол: 146[1]
Зберігається Генеральний секретар ООН
Мови англійська та французька
(китайська, російська й іспанська)

У той час, як Конвенція про статус біженців 1951 року обмежила статус біженця і визначила його для людей, чиї обставини виникли "внаслідок подій, що відбулися до 1 січня 1951 року", а також надавала державам-учасницям Конвенції можливість тлумачити це як "події, що відбуваються в Європі" або "події, що відбуваються в Європі чи інших місцях", Протокол 1967 року вилучив як часові, так і географічні обмеження. Це було необхідно в історичному контексті існування потоків біженців, спричинених деколонізацією. Проте Протокол дав тим державам, які раніше ратифікували Конвенцію 1951 року, і вирішили використати географічне обмеження, можливість зберегти це обмеження.

Посилання
  1. Chapter V – Refugees and Stateless Persons. United Nations Treaty Series. 22 липня 2013. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2013.

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.