Про рибалку і його жінку

«Про рибалку і його жінку» (нім. Von dem Fischer und seiner Frau) — казка, опублікована братами Грімм у збірці «Дитячі та сімейні казки» (1812, том 1, казка 19). Згідно з класифікацією казкових сюжетів Аарне-Томпсона має номер 555[1]. Джерелом для їхньої версії послугував рукопис казки, який 1809 року їм передав Філіпп Отто Рунге.

Про рибалку і його жінку
есп. Fiŝkaptisto kaj lia edzino
Автор Брати Ґрімм
Мова німецька

 Цей твір у Вікісховищі

Опираючись на сюжет братів Грімм, Олександр Пушкін написав твір «Казка про рибака та рибку», де образ камбали замінено золою рибкою[2].

Сюжет

Головним персонажем є бідний рибалка, який разом зі своєю жінкою мешкає у хижі, зліпленій зі старого судна. Одного дня йому вдається спіймати велику камбалу, яка вміла говорити людською мовою. Камбала сказала, що насправді вона не риба, а лише зачарована принцеса і попросила випустити її. Коли рибалка повернувся додому і розповів дружині про свою пригоду, та обурилася, що він випустив чарівну рибку без виконання якогось бажання і наказала йому повернутися і попросити у камбали порядну хату. Рибалка неохоче повернувся на узбережжя та покликав рибку, яка випливла і виконала його прохання. Коли рибалка повернувся додому, він побачив нову хату, замість своєї старої хижі, і був переконаний, що тепер його жінка буде щаслива. Однак жінка раділа тільки декілька днів і більше не хотіла жити у хаті, а тільки у замку. Рибалка знову подався до рибки та попросив палац для своєї дружини. Але і цього для неї не вистачило. Наступним її бажанням стало те, щоб рибка зробила з неї королеву. Коли рибалка прийшов до камбали ще раз і сказав, що його жінка тепер хоче бути сонцем, рибка відповіла: «Іди додому. Вона знову сидить у своїй старій хижі». Так вони й досі сидять, якщо не померли.

Екранізація

  • «Про рибалку і його жінку» (нім. Vom Fischer und seiner Frau) — німецький фільм 2013 року.

Примітки

  1. Ashliman, D. L. (2013). The Fisherman and His Wife, and other folktales about dissatisfaction and greed. University of Pittsburgh.
  2. Азадовский М. К. Источники сказок Пушкина//Пушкин. Временник Пушкинской комиссии / АН СССР. Ин-т литературы. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1936. — Вып. 1. — С. 134—163
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.