Прямий шліц

Прямий шліц — історично перший і найпростіший вид шліца різьбових кріпильних виробів. Являє собою прямий паз, що проходить через центр головки кріпильного виробу. Розмовна назва викрутки під прямий шліц — пласка викрутка. Робочий кінець викрутки являє собою клиноподібну платівку.

Набір біт: 1 — Прямий шліц, 2 — Філліпс, 3 — Позідрів

Маркування

Прямошліцеві викрутки маркуються як SL (від англ. SLot — шліц) із зазначенням ширини і (не завжди) товщини леза в міліметрах.

Ширина, мм 22,533,544,555,56,06,5
Товщина, мм 0,30,40,40,50,50,60,60,80,60,80,80,8111,211,2
Ширина, мм 789101213141618
Товщина, мм 11,21,21,61,41,61,621,522,52,53

Недоліки

Разом з простотою конструкції прямий шліц має суттєві недоліки:

  • основне навантаження відбувається на віддалені від осі частини шліца, а середня частина лишається ненавантаженою;
  • невелике відхилення викрутки від осі кріпильного виробу призводить до виходу частини леза викрутки з шліца (проблему було частково подолано розробкою прямого шліца з напівкруглим заглибленням);
  • утруднене центрування викрутки відносно шліца:
  • на кріпильних виробах з потайною голівкою ширина леза викрутки має бути меншою за довжину шліца.

Означені проблеми були подолані з розробкою хрестоподібного шліца.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.