Прямі інвестиції
Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
За характером участі інвестора в процесі інвестування розрізняють:
1) Прямі інвестиції;
2) Непрямі (опосередковані інвестиції).
Прямі інвестиції передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об'єкта інвестування та у процесі вкладення капіталу.
Пряме інвестування здійснюють інвестори які є підготовленими та мають достатньо інформації про об'єкт інвестування , а також про механізм інвестування. Прямі інвестиції найчастіше здійснюються у формі кредиту та без інвестиційних посередників з метою оволодіння контрольним пакетом акцій підприємства.
Непрямі інвестиції представляють собою інвестування яке здійснюється за допомогою інвестиційних або фінансових посередників.
У випадку непрямих інвестицій інвестори купують цінні папери, що випускаються інвестиційними посередниками. Посередники розміщують інвестиційні кошти у найбільш ефективні об'єкти інвестування, тобто беруть участь в управлінні інвестиційними коштами, потім доходи розподіляються між клієнтами посередника.[1]
Примітки
- Пєтухова, А. М. (2014). Інвестування (українською). Київ: «Центр учбової літератури». с. 336. ISBN 978-617-673-300-3.