Псевдозрідження

Псевдозрі́дження (рос. псевдоожижение, англ. fluidization, нім. Verwirbelung f, Pseudoverflüssigen n) — перехід сипкої маси подрібненого матеріалу до завислого стану у висхідному потоці повітря або газу, при якому система набуває окремих реологічних властивостей.

Хімічний реактор для гетерогенних систем з псевдорозрідженим шаром

Перехід нерухомого шару у псевдозріджений відбувається при такій швидкості зріджувального агента (перша критична швидкість), що забезпечує рівновагу між силами ваги та зчеплення, з одного боку, і аеродинамічною силою течії з іншого. Псевдозріджений шар існує в діапазоні швидкостей, верхньою межею якого є швидкість (друга критична), при якій тверді частки починають виноситися з шару течією зріджувального агента. Залежно від швидкості течії псевдозріджуваний шар знаходиться в одному із зазначених станів: фільтрація, розпушення, «кипіння», режим винесення[1]. Подібний розподіл є умовним, оскільки границя існування кожного стану залежить від розмірів, форми та густини твердих часток, а також від властивостей зріджувального агента.

Явище псевдорозрідження використовується в апаратах з киплячим шаром (для класифікації, сушіння, збагачення в аеросуспензії).

Примітки
  1. «Псевдозрідження» у «Фармацевтичній енциклопедії»

Див. також

Джерела
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Закономірності капсулювання речовин у стані псевдозрідження та їх дифузійного вивільнення : монографія / О. А. Нагурський ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 188 с. : іл. – Бібліогр.: с. 86-92 (83 назви), с. 175-181 (84 назви). – ISBN 978-617-607-362-8
  • Протодьяконов И. О., Чесноков Ю. Г. Гидромеханика псевдоожиженного слоя. Л.: Химия, 1982. — 264с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.