Психологічна теорія походження держави

Психологічна теорія походження держави і права— система поглядів, що пояснюють процес виникнення держави і права як результат розвитку людської психіки. Зародилася в Європі наприкінці 30-х pp. 19 ст., коли почала формуватися психологія як самостійна галузь знань, набули поширення експериментальні методи дослідження і з'явилися школи з різним трактуванням психіки. Запозичені соціологами та юристами ідеї цих шкіл поклали початок формуванню нових напрямів у юридичній науці. Прихильники психологічної теорії намагалися знайти універсальну причину, що пояснила б процес виникнення держави і права. Це були Г. Тард (Франція), Л. Й. Петражицький, Ф. Ф. Кокошкін і М. М. Коркунов (Росія), О. Гірке і Ф. Штір-Зомло (Німеччина) та ін. Вчення підтримували амер. соціологи Ф. Ґідінґс, Л. Ворд, Дж. Болдуїн.

Завдання та напрямки

Психологічна школа поставила своїм завданням вивчення процесів психологічної, взаємодії між людьми, які живуть спільно. Колективна психологія позначилася на соціології, що проявилося в уявленні про суспільство як виключно психічну взаємодію. Так, Г. Тард зводив усе суспільне життя до актів винаходу та імітації. Ф. Штір-Зомло виходив з того, що все державного життя — це вираження людських дій, а останні, внаслідок прагнення людини до співжиття, потребують певної організації. На думку Ф. Ф. Кокошкіна, два фактори є вирішальними для встановлення суспільної влади: особиста влада людини над людиною і взаємний псих, вплив людей, які створюють у кожному суспільстві певний комплекс спільних почуттів, настроїв, прагнень і думок, що впливають на кожну людину як зовнішня зворотна сила. До цього додається сила звички. Існування влади як сили, котру можна використати для досягнення певних цілей, породжує в окремих осіб і цілих груп людей прагнення захопити владу і використати її у своїх інтересах. Це призводить до боротьби за владу, яка, в свою чергу, сприяє пробудженню свідомого ставлення до влади навіть з боку тих елементів суспільства, які не беруть безпосередньої участі у цій боротьбі. Неминучі за умов боротьби тимчасові періоди анархії, коли більшість населення перебуває у гіршому становищі, ніж за будь-якої влади, призводять до переконання у необхідності влади взагалі.

Роль

В цій теорії влада раціоналізується. Суспільне визнання, що є фактичною та юридичною підставою державної влади, має змішаний характер, у ньому переплітаються два психологічні елементи:

  1. стихійне, інстинктивне підкорення, засноване на почуттях і звичках;
  2. свідоме підкорення, що випливає з рац. мотивів.

Один з чільних представників психологічної школи права Л. Й. Петражицький вважав, що психіка людини, її імпульси та емоції відіграють вирішальну роль не тільки у пристосуванні людини до мінливих умов, а й у виникненні держави і права. На його думку, право є психічним фактором суспільного життя, це «етичні переживання, емоції, які мають атрибутивний характер», тобто пов'язані з можливістю пред'явити претензію. «Наші права, — зазначав він, — по суті, закріплені за нами, такі, що належать нам, як наш актив, обов'язки інших осіб». Щодо права як об'єктив, системи норм, за Л. Й. Петражицьким, це «фантазія» та «емоційна проекція» — «імперативно-атрибутивні норми (проекційне об'єктивне право)».

Оцінка теорії

Теорія виникла в кінці XIX століття, коли стала формуватися психологія як самостійна галузь знання. Заслугою прихильників цієї теорії є вказівка ​​на те, що в процесі утворення держави велику роль відіграють психологічні фактори, вірно і те, що різні інтереси людей реалізуються тільки через психіку. Людина — не автомат. Та й люди за психологічними якостями відмінні один від одного.

Ця теорія має ряд недоліків:

  • Її прихильники не могли дати розгорнутого вчення про ролі психіки в утворенні держави з позиції розвитку психологічної науки того часу. Вони не бачили різниці між національною і вольовий розумової сфери.
  • Прихильники психологічної теорії підкреслюють, що прагнення до солідарності людям властиво мало не з народження. Насправді, люди воюють один з одним постійно, і війна в давнину була правилом, а не винятком. Так, під впливом загрози знищення люди здатні об'єднуватися, але солідарність властива і тваринам.
  • Прихильники надають вирішальне значення в процесі утворення держави психологічним факторам. Проте психічні та психологічні якості людей формуються під впливом економічних, політичних, соціальних, військових, релігійних, духовних факторів.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.