Публій Корнелій Руфін
Публій Корнелій Руфін (лат. Publius Cornelius Rufinus) — давньоримський політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 290 до н. е. та 277 до н. е., диктатор близько 291 — 285 до н. е. Прапрадід Луція Корнелія Сулли.
Публій Корнелій Руфін Publius Cornelius Rufinus | ||
| ||
---|---|---|
Консул: 290 до н.е. та 277 до н.е., Диктатор: кінцеь 291 — 285 до н.е. | ||
Народження: |
320 до н. е.[1] Стародавній Рим | |
Смерть: |
після 275 до н.е. невідомо | |
Країна: | Стародавній Рим | |
Рід: | Корнелії | |
Батько: | Публій Корнелій Руфін? | |
Мати: | невідомо | |
Шлюб: | невідомо | |
Діти: | Публій Корнелій (Сулла?) |
Біографія
Походив з роду Корнеліїв. Імовірно, був сином Публія Корнелія Руфіна, диктатора 333 до н. е.. У 290 до н. е. обрано консулом, отримав тріумф за перемогу над самнітами. У період між 291 та 285 до н.е. обіймав посаду диктатора, імовірно rei gerundae causa, тобто «для ведення війни».
У 277 до н. е. обраний консулом вдруге та відзначився у Пірровій війні, узявши за допомогою військових хитрощів розташовані на півострові Калабрія Кротон та Локри.
У 275 до н.е. був вигнаний цензором Гаєм Фабріціо Лусціном з сенату за порушення законів про розкіш — цензор виявив у нього більшу за дозволену за законом кількість срібних виробів[2][3].
Примітки
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Плутарх. Сулла, 1
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. Епітоми, кн. 14:Цензор Фабрицій виключає з сенату Публія Корнелія Руфіна, колишнього консула, за те, що у нього було десять фунтів срібних виробів — Fabricius censor P. Cornelium Rufinum consularem senatu mouit, quod is X pondo argenti facti haberet