Гай Фабрицій Лусцін

Гай Фабрицій Лусцін Одноокий (лат. Gaius Fabricius Luscinus; ? — після 273 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 282 і 278 років до н. е.

Гай Фабрицій Лусцін
лат. C. Fabricius C.f.C.n. Luscinus
Гай Фабрицій Лусцін зі слоном
Народився невідомо
Рим
Помер після 273 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Національність гернік
Діяльність політик, державний і військовий очільник
Суспільний стан шляхтич[1]
Посада консул
Термін 282 та 278 роки до н. е.
Попередник Публій Корнелій Долабелла
Наступник Луцій Емілій Барбул
Рід Фабриції
Батько Гай Фабрицій Лусцін
Мати невідомо

Життєпис

Походив з впливового плебейського роду Фабриціїв.

Вперше згадується стосовно подій 284 року до н. е., коли Гая Фабриція було призначено послом до Таренту та союзних з ним містам. Йому вдалося укласти мирний договір, зруйнувавши антиримський союз етрусків, умбрів, галлів та тарентійців.

У 282 році до н. е. його обрано консулом разом з Квінтом Емілієм Папом. Під час своєї каденції вдало воював із самнітами, луканами та бруттіями. Звільнив місто Фурії від самнітів і взяв настільки багату здобич, що після покриття всіх витрат до скарбниці ще було передано 400 талантів. Він дійшов до міста Регіум (на півдні Італії) і залишив там гарнізон для захисту римських інтересів.

У 280 році до н. е. Фабрицій як легат консула, брав участь у битвах при Гераклеї та Аскулумі. Згодом вів з Пірром перемовини стосовно видачі військовополонених. Це посольство до Пірра стало легендарним. Пірр, за переказами, запрошував його перейти до нього на службу і пропонував йому величезні скарби, але Лусцін відмовився.

У 278 році до н. е. вдруге обрано консулом знову разом з Квінтом Емілієм Папом. Зрадник пропонував йому отруїти Пірра, але Фабрицій відмовився. Після відходу Пірра з Італії до Сицилії успішно воював з луканами, бруттіями, самнітами, Тарентом. За свої досягнення наприкінці року отримав отримав від сенату тріумф. З Гераклеєю Гай Фабрицій уклав союз.

У 275 році він став цензором знову разом з Квінтом Емілієм Папом. Під час своєї каденції боровся проти розкошів, зокрема вигнав з сенату Публія Корнелія Руфіна.

З огляду на те, що Гай Фабрицій Лусцін був людиною простою, чесною і некорисною, тому на момент смерті (приблизно між 273 та 271 роками до н. е.) не мав значних статків. Римська республіка від себе надала посаг його донькам. На знак особливої відзнаки йому і його нащадкам дали право бути похованими в самому Римі.

Джерела

  • Karl-Ludwig Elvers: Fabricius [I 3]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 4, Metzler, Stuttgart 1998, ISBN 3-476-01474-6.
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.