Пунья

Пу́нья ( puṇya IAST — «заслуга», «благо», «добро») — поняття в індуїзмі та буддизмі, що зустрічається ще в «Ріґведі».[1] Воно означає заслуги, одержані й накопичені через доброчесні дії, що переносяться в інші життя.[1] Пунья сприяє духовному розвитку людини і допомагає їй просуватися на шляху до мокші. Пунью можна отримати завдяки здійсненню добрих вчинків найрізноманітнішого роду. Пунью можна передавати своїм померлим близьким (як, наприклад, у практиці шитро). Нею також можна ділитися з батьками, вчителями, богами. Накопичення пуньї приносить у наступному житті добре здоров'я, багатство, мудрість, славу, схильність до духовної практики. Обсяг і тривалість майбутнього щастя і насолод залежить від кількості накопиченої пуньї.

Протилежністю пуньї є гріховні дії (папа), що погіршують карму індивіда та призводять до зворотних результатів у майбутніх втіленнях у круговороті самсари.[1]

Див. також

Примітки

  1. Вячеслав Семенович Степин. Новая философская энциклопедия: Н-С. — Мысль. — Т. 3. — ISBN 5244009613.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.