Піанхалара
Піанхалара (Піанхі-Алара) (д/н — 350 до н. е.) — цар Куша в 369–350 роках до н. е.
| Піанхалара | ||||
|---|---|---|---|---|
| Піанхі-Алара | ||||
| Давньоєгипетський фараон | ||||
| Панування | 369—350 до н.е., | |||
| Попередник | Гарсіотеф | |||
| Наступник | Ахратан | |||
| Батько | Гарсіотеф або Баскакерен | |||
| Мати | Батахалійє | |||
| Народився | невідомо | |||
| Помер | бл. 350 до н. е. | |||
| Місце поховання | Ель-Курру | |||
Життєпис
Відомостей про нього обмаль. Відомо що панував з 369 до 350 року до н. е. Його артефакти омбежені, можливо це пов'язано з тим, що частина з них приписується Алара. Стосовно нього триває дискурс. За однією гипотезою — старший син царя Гарсіотефа та його першої дружини Батахалійє. За іншою — син Баскакерена та його небоги Малетарели, доньки Герінутаракамані, сина Малевіебамані. Водночас є згадка про Піанхалару за часів панування його царя Настасена.
Відбувалися якись внутрішні зміни, що відбилося у похованні царя в більш давньому некрополі Ель-Курру замість ставшого традиційним Нурі. На думку низки дослідників це пов'язано було з бажанням Піаналари відродити потугу Кушу часів панування Єгиптом. Інші висувають більш слушну теорію, за якою Піанхалара, що був стриєчним братом Гарсіотефа, після смерті останнього захопив владу. Але відчував себе досить міцним в Мерое, тому перемістив резиденцію на північ. Інші вважають, що в цей час Куш розпався на 2 частини й більше часу піанхалара боровся з родичем Ахратаном
Навіть дата смерті є суперечливою — 353 або 350 роки до н. е. Припускають, що після його смерті відбулися численні повстання, або самого Піанхалару було повлаено внаслідок заколоту. Поховано в піраміді № 1. Йому спадкував Ахратан.
Джерела
- Dows Dunham and M. F. Laming Macadam, Names and Relationships of the Royal Family of Napata, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 35 (Dec., 1949), pp. 139—149
- Richard Holton Pierce/László Török: Fontes Historiae Nubiorum, Vol. II, Bergen 1996, 436—464, ISBN 8291626014