Південний Парс

Південний Парс — велике газоконденсатне родовище в Ірані, розташоване в Перській затоці приблизно за 100 км від берегової лінії і розділене ірано-катарським кордоном.

Південний Парс
26°40′50″ пн. ш. 51°40′40″ сх. д.
Країна  Іран і  Катар

Південний Парс (Іран)
Південний Парс (Катар)
 Південний Парс у Вікісховищі

Історія

У 1997 році «Національна іранська нафтова компанія» як замовник і міжнародний консорціум (до складу якого увійшли компанія «TotalFinaElf» — 40%, ВАТ «Газпром» — 30% і малайзійська компанія «Petronas» — 30%) як підрядник уклали сервісний контракт на роботи по II і III фазі розвитку родовища «Південний Парс». У 1998 році всі учасники проекту підписали «Угоду про спільне управління проектом», а також створили його органи управління — Спільний комітет по управлінню проектом і Операційний комітет. Станом на 2003 рік закінчене будівництво двох видобувних платформ — SPD-3 і SPD-4; здійснено буріння, будівництво і підключення до кожної з платформ 10 добувних свердловин; споруджені морські газопроводи до берегового газопереробного заводу, який забезпечить підготовку газу, в тому числі знесірчення, відбензинування, сушку. 15 лютого 2003 року в м. Ассалує відбулася офіційна церемонія відкриття пускового комплексу II і III черги родовища «Південний Парс». Введення потужностей II і III фаз забезпечить видобуток 20 млрд м³ газу і 3,5 млн тонн стабільного газового конденсату на рік.

Характеристика

Запаси природного газу на родовищі складають близько 3,5 трлн куб.м, газового конденсату — 600 млн тонн.

За даними державної компанії NIOC родовище «Південний Парс», що складається з чотирьох самостійних покладів, може забезпечити видобуток в 226 млн м3/добу (82.5 млрд м³ на рік). Освоєння родовища розбите на 12 стадій (фаз), кожна з яких є самостійним проектом. Реалізацію першої стадії здійснює державна Petroleum Development and Engineering Co. (PEDEC); очікуваний видобуток — 9.2 млрд м³ газу і 1.7 млн т конденсату на рік. Термін початку видобутку 2002–2003 рр. Друга і третя стадії — за консорціумом в складі компаній Total (40% капіталу), «Газпром» (30%) і малайзійської Petronas (30%). Початок видобутку 2002 р.; очікуваний рівень — 20 млрд м³ газу і 3.6 млн т конденсату. Четверта і п'ята стадії розробки родов., вартістю по 1.9 млрд дол. кожна, будуть здійснюватися компаніями ENI і Petropars (яка на 60% належить компанії NIOC) і включають будівництво в порту Бендер-Еселує газопереробного заводу. Роботи в рамках шостої-восьмої стадій, передбачають видобуток 29 млрд м³ на рік газу і 5 млн т конденсату (компанії — Petropars та британська Enterprise Oil). Дев'яту-дванадцяту стадії розробки родовища планують здійснити компанії BG, TotalFinaElf і Shell. Планується, що 15-16-a фази освоєння родовища забезпечать видобуток 50 млн куб.м/добу газу для продажу на внутрішньому ринку, виробництво 1 млн т на рік зрідженого нафтового газу (LPG) і 80 тис. бар./добу конденсату — на експорт і 1 млн т на рік етану — для використання як нафтохімічної сировини.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.