Під Золотою Розою (Галицька Жидівська Кнайпа)

«Під Золотою Розою (Галицька Жидівська Кнайпа)» ресторан-кнайпа у Львові, який відкрився 2008 року. Входить до мережі концептуальних авторських ресторанів «!ФЕСТ».

Вхід до ресторану «Під Золотою Розою», кінець грудня 2018 року

Опис

Розташований на вулиці Староєврейській, неподалік місця, де до 1942 року стояла синагога Золота Роза, у центральній частині Львова.

Ресторан оформлений скатертинами ручної роботи, швейними машинками, скрипками, свічками та менорами. Однією із концептуальних традицій є омивання рук гостей перед початком трапези.[1] Меню являє собою літературний альманах, що розповідає про історію євреїв Львова.[2] Ще одною особливістю меню є відсутність цін. Це дає змогу відвідувачам та офіціанту торгуватись за ціни замовлених страв.[3]

Особливості кухні: фарширований щупак, форшмак, рублена печінка, хумус (мастило до маци), вареники з рибою, цимес (морква з чорносливом), флячки. Додаткові атракції: примірка пейсів та капелюхів, частування «пейсихівкою» (настоянкою на родзинках), жива клезмерська музика.[1]

Критика

У 2008 році директор Львівського обласного єврейського благодійного фонду «Хесед Ар'є» Ада Діанова в інтерв'ю сказала, що оцінює позитивно відкриття галицької жидівської кнайпи «Під Золотою Розою».[4]

Однак, у 2012 році за проханням директора Наукового центру Петрякової та єврейської громади міста Львова «Турей Загав» Мейлаха Шейхета Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі вирішила перевірити кав'ярню на законність розміщення біля важливого для єврейської громади місця. 1943 року там стояли 3 приміщення — міська синагога, синагога «Турей Захав» та будинок навчання «Бейт гаМідраш». Також, за словами Шейхета, кнайпа ображає національні інтереси єврейського народу.[2][5] Власники закладу заперечують будь-які прояви антисемітизму та стверджують, що ресторан відтворює затишок та тепло справжньої єврейської оселі, а також що «Жидівська Кнайпа» — це одне з небагатьох львівських місць, де можна дізнатися про єврейську культуру.[2]

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.