Під захистом каменю

Центральною темою в цій книзі є напруженість, спричинена лікувальним мистецтвом Ейли, її вагітністю та прийняттям її родичами Джонадалара, в Зеландонії. Ейла була вихована кланом неандертальців, відомим в Зеландонії як «плоскоголові», які вважалися не кращими за тварин. Щоб Зеландонія змогла прийняли Ейлу, її члени повинні були спочатку подолати свої забобони і страхи щодо неандертальців. На щастя Ейли і Джондалар, і деякі інші поважні члени Зеландонії вже мали деякі сумніви щодо цього хибного судження.

Два члени племені Зеландонії, Екозар та Брукевал, були частково спорідненими з неандертальцями і дуже соромилися цього. Але Екозар, принаймні, став менше перейматися цим завдяки життєвій історії самої Ейли та власним шлюбом з Джоплайєю, близькою родичкою Джондалара. Брукеваль, навпаки, повністю відкидає свою спорідненість з Кланом і дуже переживає через своє походження.

Перша любов Джондалара, раніше відома як Золена, тепер стала Першою серед духовних лідерів Зеландонії. Вона першою підтримує прийняття Ейли у їхню громаду, хоча не в останню чергу за її багаті знання цілющих трав і великий досвід в мистецтві лікування, хоча Ейла також сама повинна була подолати відчуття незручності і пустих страхів при входження в родину Джондалара. Після того, як Ейла допомагає смертельно пораненому на полюванні мисливцеві Шевонару прожити досить довго, щоб діждатися прибуття своєї дружини і попрощатися з нею, всі погоджуються, що Ейлу потрібно прийняти до складу їхнього племені як цілителя всіх членів печери.

Одного разу Ейла переконує матерів не полишати напризволяще своїх слабих новонароджених немовлят, доводячи їм, що навіть «плоскоголові» на їхньому місці не лишають своїх кволих дітей. Ця новина дуже потрясла їх (як зазначила невістка Джондалара Пролева) і змушує дещо переглянути свої погляди на складену віками традицію стосовно безнадійно хворих новонароджених дітей.

Ейла стає все ближче до ще не визначеної її ролі в житті Дев'ятої Печери Зеландонії. Знання молодої жінки в зціленні, а також велика майстерність в полюванні змушують її взяти участь у духовному керівництві Дев'ятої Печери.

А Джондалар з нетерпінням чекає літньої зустрічі та весільного ритуалу, який нарешті пов'яже їх в подружньому житті. Це була його найзаповітніша мрія ще з часів життя в «Долині коней». Їх новонароджена дочка Джонейла, названа за частинами їх імен, підтверджує, що Джондалар та Ейла, кожен з них є частинкою їх дитини в фізичному плані, а не лише в духовному. Невдовзі після народження дитини Ейла остаточно вирішує стати аколітом Зеландонії, хоча б тому, що члени її нової родини прийняли її як цілительку.

Події цієї книга описують життя доісторичних людей в теперішній долині річки Везер, поблизу комуни Лес-Ейзіс, у департаменті Дордонь, в південно-західній Франції. Цей район був відносно густонаселений ще в доісторичні часи, з багатьма відкритими оселями, що були розташовані у скелях, які ще можна побачити і дотепер, деякі з них перетворені на туристичні пам'ятки. У цій долині розташований національний музей передісторії. Тут же Ейла також відкриває всесвітньо відому печеру Ласко, яку згодом розмальовують члени її нової родини.

• The Shelters of Stone в Internet Speculative Fiction Database (англ.)
• The shelters of stone (англ.)