Пікотська гідроелектростанція

Пікотська гідроелектростанція (порт. Barragem de Picote) — гідроелектростанція на півночі Португалії, на прикордонній з Іспанією ділянці Дору. Розташована у муніципалітеті Міранда-ду-Дору, парафії Пікоте. Входить до складу каскаду, знаходячись між Мірандською ГЕС (вище по течії) та ГЕС Бемпоста.

Пікотська ГЕС
порт. Barragem do Picote порт. Aproveitamento Hidroelétrico do Douro Internacional - Picote[1][2] порт. Aproveitamento Hidroelétrico do Douro Internacional[3] порт. Empreendimento Hidroeléctrico do Douro Internacional / Picote[4] порт. Central Hidroeléctrica do Picote[5] порт. Central Hidroeléctrica de Picote[6] порт. Empreendimento Hidroeléctrico do Douro Internacional[7]
41°22′41″ пн. ш. 6°21′06″ зх. д.
Країна	Португалія
Адмінодиниця	Пікоте[8]
Стан	діюча
Річка	Дору
Каскад	каскад на Дору
Початок будівництва	2007 (друга черга)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1958 (перша черга), 2011 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність	195 (перша черга), 246 (друга черга)  МВт
Середнє річне виробництво	867 (перша черга), 244 (друга черга)  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	від 63 до 74 (перша черга), 67 (друга черга)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	3 (перша черга), 1 (друга черга)
Витрата через турбіни	3х117 (перша черга)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	3х72 МВА (перша черга), 1х270 МВА (друга черга)
Потужність гідроагрегатів	3х62 (перша черга), 1х246 (друга черга)  МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна аркова
Висота греблі	100  м
Довжина греблі	139  м
ЛЕП	244
Власник	Compahia Portuguesa de Producao de Electricidade
ідентифікатори і посилання
Пікотська гідроелектростанція
Мапа
Пікотська гідроелектростанція у Вікісховищі

При спорудженні станції у 1950-х роках річку перекрили бетонною арковою греблею висотою 100 метрів та довжиною 139 метрів, на спорудження якої пішло 205 тис. м³ матеріалу. Вона утримує водосховище із площею поверхні 2,44 км² та об'ємом 63 млн м³ (корисний об'єм 13 млн м³).[9]

Первісно машинний зал ГЕС, споруджений у підземному виконанні дещо нижче греблі, обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 62 МВт, які при напорі від 63 до 74 метрів виробляють 867 млн кВт-год електроенергії на рік.

У період з 2007 по 2011 роки, враховуючи попит на балансуючі потужності в умовах розвитку відновлюваної енергетики, станцію підсилили другою чергою. У підземному машинному залі глибиною 150 метрів встановили турбіну того ж типу потужністю 246 МВт, що більш ніж подвоїло можливості ГЕС. При напорі у 67 метрів вона повинна додатково виробляти 244 млн кВт-год електроенергії на рік. Даний проект потребував інвестицій у 140 млн євро.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 244 кВ.[10][11][12]