Пінчук Костянтин Миколайович

Костянтин Миколайович Пінчук (нар. 24 грудня 1973, Ворошиловград, УРСР) — український футболіст, захисник та півзахисник.

Костянтин Пінчук
Особисті дані
Повне ім'я Костянтин Миколайович
Пінчук
Народження 24 грудня 1973(1973-12-24) (48 років)
  Ворошиловград, УРСР
Зріст 184 см
Вага 76 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
ДЮСШ Орджонікідзе
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1992—1993 «Динамо» (Луганськ) 46(16)
1994 «Зоря-МАЛС» 17(0)
1994—1995 «Динамо» (Луганськ) 31(21)
1995—1997 «Азовець»/«Металург» (Маріуполь)76(32)
1998 «Кубань» (Краснодар) 18(5)
1999 «Кристал» (Смоленськ) 8(0)
2002—2003 «Шахтар» (Луганськ) 24(12)
2004 «Авангард-Інтер» 14(6)
2004—2005 «Молнія» 22(11)
2006 «Сталь» (Дніпродзержинськ) 10(0)
2007 «Комунальник» (Луганськ) 2(0)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІгри (голи)
1992 Україна U-21 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 листопада 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 4 листопада 2016.

Клубна кар'єра

З 1992 по 1993 роки виступав за луганське «Динамо», в 46 матчах першості забив 16 голів, ще 4 зустрічі зіграв у Кубку України. На початку 1994 року поповнив ряди клубу «Зоря-МАЛС», в складі якого провів 17 ігор у Вищій лізі України, після чого повернувся в «Динамо», де потім виступав до літа 1995 року, зігравши за цей час 31 матч і забив 21 м'яч в першості, а також зіграв 1 зустріч (1 гол) у Кубку.

З літа 1995 й до завершення 1997 років виступав за маріупольський «Іллічівець» (в ті роки мав назву в «Металург»), став у його складі переможцем другої ліги та бронзовим призером Першої ліги України, всього провівши 76 матчів і забивши 32 м'ячі в лізі (з них 9 ігор і 2 голи у Вищій лізі), і ще зігравши 3 зустрічі та забив 1 м'яч у Кубку України.

Сезон 1998 року провів у «Кубані», у 18 матчах відзначився 5 голами[1]. У 1999 році грав за смоленський «Кристал», взяв участь у 8 поєдинках команди[2].

З 2001 по 2002 рік грав за луганський «Шахтар» у чемпіонаті ААФУ, в 20 матчах забив 23 м'ячі, чим допоміг команді стати переможцем турніру в 2001 році та отримати право виходу у Другу лігу. Крім того, 21 жовтня 2001 року провів 1 гру в складі «Моноліту» в матчі зі своїм «Шахтарем».

З 2002 по 2003 рік виступав за «Шахтар» вже у Другій лізі, в 24 матчах першості забив 12 голів, і ще 1 зустріч провів у Кубку. З літа 2003 року грав за «Молнію» в турнірі ААФУ, в 6 матчах відзначився 3 м'ячами.

На початку 2004 року перейшов у «Авангард-Інтер», провів 14 ігор та забив 6 м'ячів у першості. Сезон 2004/05 провів знову в «Молнії», але вже у другій лізі чемпіонату України, в 22 матчах якої відзначився 11 м'ячами.

З вересня по листопад 2006 року грав за дніпродзержинську «Сталь», провів 10 зустрічей в першості та 1 матч у Кубку України. У листопаді 2007 року зіграв у 2 зустрічі у футболці луганського «Комунальника» у Другій лізі.

Кар'єра в збірній

28 жовтня 1992 року вийшов на заміну і провів на полі 38 хвилин у складі молодіжної збірної України в домашньому матчі проти однолітків з Білорусі.

Досягнення

Після завершення кар'єри

Після завершення кар'єри професійного футболіста продовжує виступи на аматорському рівні, грає за команду «Зоря-Ветерани — Бесплатка».

8 серпня 2015 року був «головним тренером» так званої «збірної ЛНР» в товариському матчі проти так званої «збірної ДНР» (4:1)[3].

Примітки
  1. НАСЛЕДИЕ-1998. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  2. Профиль на сайте footbook.ru
  3. Так звані ДНР і ЛНР провели товариський матч

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.