Пісня партизанів

«Пісня партизанів» (фр. Chant des Partisans) — найпопулярніша пісня (гімн) Французького Опору в роки Другої світової війни.

Історія створення

Пісню партизанів було створено в Лондоні в 1943 році на основі російськомовної пісні авторства (слова і музика) Анни Марлі (Anna Marly). Жозеф Кессель та його племінник Моріс Дрюон, в недалекому майбутньому відомий письменник, написали (подеколи, особливо в російських джерелах, зазначається переклали) французький текст вже існуючої пісні. Пісню виконувала сама́ Анна Марлі на підпільних радіохвилях BBC.

«Пісня партизанів» користувалась значною популярністю в макі партизанів Французького Руху Опору у Франції. Вже по війні «Пісня партизанів» лишалась такою популярною, що її було запропоновано зробити національним гімном для Франції. Незабаром вона стала неофіційним французьким гімном, поруч державного Марсельєзи.

Тексти пісні

Французький текст

Нижче наведено франкомовний текст (переклад) авторства Ж.Кесселя і М.Дрюона та його український переклад:

французький оригінал український переклад

Le Chant des Partisans

Ami, entends-tu le vol noir des corbeaux sur nos plaines ?
Ami, entends-tu ces cris sourds du pays qu'on enchaîne ?
Ohé partisans, ouvriers et paysans, c'est l'alarme !
Ce soir l'ennemi connaîtra le prix du sang et des larmes.

Montez de la mine, descendez des collines, camarades,
Sortez de la paille les fusils, la mitraille, les grenades ;
Ohé les tueurs, à la balle ou au couteau tuez vite !
Ohé saboteur, attention à ton fardeau, dynamite ...

C'est nous qui brisons les barreaux des prisons, pour nos frères,
La haine à nos trousses, et la faim qui nous pousse, la misère.
Il y a des pays où les gens aux creux du lit font des rêves
Ici, nous, vois-tu, nous on marche et nous on tue, nous on crève.

Ici chacun sait ce qu'il veut, ce qu'il fait, quand il passe ;
Ami, si tu tombes, un ami sort de l'ombre à ta place.
Demain du sang noir séchera au grand soleil sur les routes,
Chantez, compagnons, dans la nuit la liberté nous écoute.

Пісня партизанів

Друже, чи чуєш ти чорний воронів політ над долинами ?
Друже, чи чуєш ти приглушені крики в кайданах країни ?
Гей, партизани, робочі та селяни, бийте на сполох !
Цього вечора ціну крові і сліз дізнається ворог.

Видирайтесь із шахт, із пагорбів спускайтесь, комради !
Витягайте з соломи рушниці, гранати, снаряди;
Гей, бійці, за життя ножі і кулі беріть !
Гей, саботажнику, уважніше — несеш динаміт !

Це ми ґрати тюрем, де брати, зламаєм,
Хай ненависть нас переслідує, голод жене, вбогість здолаєм.
Є краї, де людям насниться у ліжок теплі.
Тут же, ми, бачиш, ми, крокуєм, вбиваєм і помираємо ми.

Тут же кожен знає, що хоче, що робить, і куди простує;
Друже, якщо ти помреш, з затінку інший на місце твоє стане.
Завтра шляхами на сонці жаркому чорна кров запечеться,
Друзі, співайте, — і ночі цієї пісню нашу Свобода почує.

Російський текст

Російськомовний оригінал Анни Марлі (1942):

От леса до леса
Дорога идёт
Вдоль обрыва

А там высоко
Где-то месяц плывёт
Торопливо

Пойдём мы туда,
Куда ворон не влетит,
Зверь не входит

Никто, никакая сила
Нас не покорит,
Не отгонит

Народные мстители,
Мы отобьём
Злую силу

Пусть ветер свободы
Засыплет
И нашу могилу...

Пойдём мы туда
И разрушим до конца
Вражьи сети

Пусть знают, как много
За правду нас легло,
Наши дети!...

Посилання і література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.