Пітер Ван Вуд

Пітер Ван Вуд (італ. Peter Van Wood, 19 вересня 1927, Гаага — 10 березня 2010, Рим) — голландсько-італійський гітарист, співак, автор пісень, актор та астролог[1].

Пітер Ван Вуд
Основна інформація
Дата народження 19 вересня 1927(1927-09-19)
Місце народження Гаага, Нідерланди
Дата смерті 10 березня 2010(2010-03-10) (82 роки)
Місце смерті Рим, Італія
Роки активності з 1946
Громадянство Нідерланди і Італія
Професії співак, гітарист, астролог, автор пісень
Освіта Гаазька консерваторія
Жанри джаз
Псевдоніми Peter Van Wood

Біографія

Пітер ван Гутен народився у Гаазі. Він почав грати на гітарі, коли йому було чотирнадцять років, і він навчався в Гаазькій королівській консерваторії. Одночасно він почав слухати джазових гітаристів і почав грати в невеликих групах в Нідерландах.

Він серед перших застосував електрогітару зі спеціальними ефектами, такими як ехо та реверберація. У 1946 році він виступав на en:London Palladium, а в 1947 і 1948 роках гастролював по всьому світу, включаючи концерти в театрі «Олімпія» в Парижі та в Карнегі-Хол у Нью-Йорку[1].

Приблизно в цей час він придбав свою гітару Gretsch White Falcon.

У 1949 році переїхав до Італії. Після серії концертів і шоу в Неаполі з ним зв'язався піаніст і співак Ренато Карозоне, якого попросили зібрати групу на вечір відкриття клубу. Тріо записало кілька альбомів для звукозаписної студії Pathé, а потім стало квартетом після приходу угорського музиканта циганського походження Елека Бачика, що грав на басі, гітарі та скрипці.

У 1954 році Ван Вуд покинув Тріо Карозоне, щоб присвятити себе сольній кар'єрі. Він утворив квартет, який співпрацював з лейблом Fonit, на якому випустив багато успішних записів.[1]

Найвідоміша пісня Ван Вуда — «Butta la chiave», в якій чітко видно «діалог» між текстами, які він співає, та відгуками його «співаючої» гітари, імітуючи негативні відповіді дружини, яка відмовляється пустити чоловіка назад в їхній будинок[2]. До його інших відомих пісень належать «Via Montenapoleone», пісня про одну з найвідоміших вулиць Мілана, «Tre numeri al lotto», «Mia cara Carolina» та «Capriccio».[1]

У 1960-х роках він вирішив присвятити себе астрології і почав писати гороскопи в італійські газети та журнали, продовжуючи паралельно робити музичні записи. Він відкрив нічний клуб «Амстердам 19» у Мілані (до якого переїхав з Неаполя) на Galleria Passarella, де часто виступав як співак і гітарист.

У 1974 році він записав Guitar Magic — інструментальний альбом для звукозапису Vedette Phase-6.

У 1982 році Ван Вуд записав тематичну пісню італійського телешоу La Domenica Sportiva. Він знову став відомим на італійському телебаченні, коли брав участь у футбольному шоу en:Quelli che… il Calcio, з ведучим Фабіо Фаціо. Після цього він часто виступав у ролі гостя в телевізійних шоу РАІ.

У жовтні 2007 року він подав до суду на гурт Coldplay на один мільйон євро, заявивши, що їх пісня Clocks є плагіатом його пісню «Caviar and Champagne»[3].

Пітер Ван Вуд помер 10 березня 2010 року в Університетській клініці Агостіно Джемеллі в Римі після тривалої хвороби.[3][4][5]

Дискографія

Trio Carosone

78 об/хв

  • 11 gennaio 1951 — Oh!Susanna/Scalinatella (Pathé, MG 13)
  • gennaio 1952 — Papaveri e papere/Buona Pasqua (Pathé, MG 102)
  • 1952 — Tre numeri al lotto (i pappagalli)/Oh!Susanna (Pathé, MG 157)
  • 1953 — Tre numeri al lotto (fonit 14852 b)

Соліст

33 об/хв

  • 1954 — Van Wood Quartet (Fonit, LP 143)
  • 1955 — L'olandese napoletano (Fonit, LP 146)
  • 1955 — L'olandese volante (Fonit, LP 148)
  • 1956 — Van Wood Quartet (Fonit, LP 170)
  • 1956 — Restiamo in casa stasera con Van Wood (Fonit, LP 180)
  • 1956 — Intorno al mondo con Van Wood (Fonit, LP 181)
  • 1974 — Guitar magic (Vedette -Phase 6, VPAS 911)
  • 1981 — Sotto il segno di Van Wood (RCA Linea Tre, NL 33176)

EP

  • 1955 — Van Wood Quartet n° 1 (Fonit, EP 4040)
  • 1956 — Van Wood Quartet n° 8 (Fonit, EP 4066)
  • 1956 — Van Wood Quartet n° 9 (Fonit, EP 4067)
  • 1958 — Van Wood Quartet (Fonit, EP 4305)

45 об/хв

  • 1956 — Tell Me Why/Walking My Baby Back Home (Vis Radio, Vi 4729)
  • 1956 — Oho-Aha (ciao)/Baby bu (Fonit, SP 30004)
  • 1959 — Bella/Il giramondo (Fonit, SP 30640)
  • 1959 — Ricordo un blues/La primavera (Fonit, SP 30641)
  • 1959 — Bella/Our Tune (Fonit, SP 30642)
  • 1975 — Una piccola città/Le sigle di Circo Dieci (Edibi, EDF 1101)
  • 1982 — Una domenica sportiva/Vattene (Fonit, SP 1784)

Сингли
Рік Назва Додаткова інформація
1956 «Il telefono» / «I Pesciolini» Fonit (15075) 78 об/хв
1956 «Ciao (Oho-Aha)» / «Baby bu» Fonit (15191) 78 об/хв
1956 «Mia'cara Carolina» / «Fofo 'piccolo fofo» Fonit (15321) 78 об/хв
1956 «Van Wood's rock» / «Due rane e un cane» Fonit (15475) 78 об/хв
1957 «Gooi me de sleutel!!! (Butta la chiave)» / «Oh la la» Fonit (15650) 78 об/хв
1958 «Tipitipitipso» / «Lucia, Luci» Philips (P 15531 H) 78 об/хв
1982 «Una domenica sportiva» / «Vattene» Fonit (SP 1784)

Фільмографія
Рік Назва Роль Інші примітки
1956 Cantando sotto le stelle Режисер — Маріно Джироламі
1989 Нічний клуб Камео Режисер — Серхіо Корбуччі

Бібліографія
  • Zampa, Fabrizio (1990). Van Wood, Peter. У Castaldo, Gino. Dizionario della canzone italiana [Dictionary of the Italian song] (Italian). Rome, Italy: Armando Curcio Editore. с. 1690.

Примітки
  1. Zampa (1990). p. 1690.
  2. Butta la chiave. youtube.com.
  3. Addio a Peter Van Wood chitarrista e astrologo [Farewell to Peter Van Wood guitarist and astrologer]. Persone (Italian). Rome, Italy: la Repubblica.it. 10 березня 2010. Процитовано 12 березня 2010.
  4. Addio a Peter Van Wood [Goodbye Peter Van Wood]. Spettacolo > News (Italian). Rome, Italy: ANSA.it. 10 березня 2010. Процитовано 12 березня 2010.
  5. È morto Peter Van Wood, chitarrista e astrologo [Guitarist and astrologer Peter Van Wood is dead] (XHTML) (Italian). Wikinotizie. Процитовано 12 березня 2010.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.