Пітер Субер

Пітер Субер
англ. Peter Suber
Пітер Субер у Бруксвіллі, листопад 2009 року
Пітер Субер у Бруксвіллі, листопад 2009 року
Народився 8 листопада 1951(1951-11-08) (70 років)
Еванстон, США
Країна  США
Діяльність філософ, викладач університету
Alma mater Північно-Західний університет
Галузь Відкритий доступ
Філософія
Етика
Логіка[1]
Заклад Північно-Західний університет
Гарвардський університет
SPARC
Фонд Вікімедіа
Ступінь доктор філософії і доктор праваd
Науковий керівник Вільям Ерлd
Відомий завдяки: Nomic
Відкритий доступ
Будапештська ініціатива відкритого доступу
Особ. сторінка cyber.law.harvard.edu/~psuber/wiki/Peter_Suber
earlham.edu/~peters
cyber.law.harvard.edu/people/psuber

 Пітер Субер у Вікісховищі

Пітер Субер (* 8 листопада 1951) — філософ, спеціалізується на філософії права та відкритого доступу до знань. Науковий співробітник Беркман Центру та директор Гарвардського управління з наукової комунікації[2] та Гарвардського проекту відкритого доступу (HOAP)[1][3]. Субер відомий як лідер руху відкритого доступу[4][5][6][7][8][9][10][11][12] та автор гри Nomic.

Освіта

У 1973 році Субер закінчив Ерлхам, у 1978 році отримав ступінь доктора філософії та у 1982 році ступінь доктора юридичних наук у Північно-Західному університеті. З 1976 до 1981 року він виступав стендап-коміком, у тому числі у ток-шоу The Tonight Show Starring Johnny Carson у 1976 році. Субер повернувся до коледжу Ерлхам, де був професором з 1982 до 2003 року.

Проекти

У 2001 році Субер взяв участь у зустрічі, яка привела до створення першої великої міжнародної ініціативи відкритого доступу Будапештської ініціативи відкритого доступу. Він є автором Новин відкритого доступу та Бюлетня відкритого доступу SPARC, котрий вважають найбільш авторитетним блогом та бюлетнем про відкритий доступ. Він також є засновником Open Access Tracking Project та співзасновником, разом із Робіном Pіком, Open Directory Access.

Примітки

  1. Перелік публікацій Пітера Субера на Googlescholar
  2. http://osc.hul.harvard.edu/
  3. http://cyber.law.harvard.edu/hoap/
  4. Suber, P. (2012). Ensuring open access for publicly funded research. BMJ 345: e5184. PMC 3414432. PMID 22875953. doi:10.1136/bmj.e5184.
  5. Suber, P. (2008). An open access mandate for the National Institutes of Health. Open medicine : a peer-reviewed, independent, open-access journal 2 (2): e39–e41. PMC 3090178. PMID 21602938.
  6. Rogawski, M. A.; Suber, P. (2006). Support for the NIH Public Access Policy. Science 313 (5793): 1572a. PMID 16973859. doi:10.1126/science.313.5793.1572a.
  7. Suber, P. (2005). Open access, impact, and demand. BMJ 330 (7500): 1097–1098. PMC 557876. PMID 15891208. doi:10.1136/bmj.330.7500.1097.
  8. Suber, P. (2003). Open access: Other ways. Nature 426 (6962): 15. PMID 14603286. doi:10.1038/426015b.
  9. Suber, P. (2003). "Author pays" publishing model: Answering to some objections. BMJ 327 (7405): 54. PMC 1126400. PMID 12842973. doi:10.1136/bmj.327.7405.54.
  10. Suber, P. (2002). Open access to the scientific journal literature. Journal of biology 1 (1): 3–1. PMC 117246. PMID 12144706. doi:10.1186/1475-4924-1-3.
  11. Suber, P. (2002). Where does the free online scholarship movement stand today?. Cortex; a journal devoted to the study of the nervous system and behavior 38 (2): 261–264. PMID 12056694. doi:10.1016/S0010-9452(08)70656-7.
  12. Keeping Up To Date On Scholarly Communication Issues. Library.uiuc.edu. Процитовано 25 лютого 2010.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.