Піфон (міфологія)

Піфон або Пітон (дав.-гр. Πύθων від πύθω «гноїти») - у давньогрецькій міфології [1] дракон, який охороняв вхід до місця віщування Дельфійського оракула до заняття його Аполлоном і вважався сином Геї [2] (варіант - Гери). За іншою версією сам Пітон давав пророцтва ще до Аполлона[3].

Піфон
Мати	Гея
Медіафайли у Вікісховищі

Дев'ятьма кільцями Піфон обвив понад хмари гору Парнас [4], або сім разів обгорнув Дельфи [5]. Вбиваючи його (на зображенні), Аполлон випустив, за різними версіями, 100 [6] або 1000 стріл [7]. Після вбивства чудовиська Аполлон очистився у водах Пенея в Темпейській долині, куди на свято відправляли священне посольство, щоб нарубати гілок лавра [8]. Аполлон поклав кістки Піфона в триніжок і встановив Піфійські ігри [3].

Коли дракон зогнив (піфестай), місту дали назву Пітон [9]. За іншими розповідями, він зогнив в області Локрі, тому Локрі звуть пахучими [10].

За вбивство Гея хотіла скинути Аполлона в Тартар [11]. Для спокутування Аполлон мусив 8 років залишатися у вигнанні для умилостивлення гніву Геї. Це згадувалося в Дельфах різними священними обрядами і процесіями.

На кожен дев'ятий рік в Дельфах відзначали свято Септерій [12]. Нащадками Піфона були змії, що жили в священному гаю Аполлона в Епірі [13].

Самі Дельфи називаються в Іліаді Піфо; навпаки, Пітон називається іноді Дельфін (або Дельфіном) [14]. Таке ім'я носить дракон в Дельфах, убитий Аполлоном, у Аполлонія Родоського і Нонна [15]. Він став сузір'ям [16].

За Меандром і Каллімахом, в Дельфах жила дракониця на ймення Дельфіна[17].

За евгемерістичною версією, Пітон - син Крія, царя Евбеї, розбійник, що грабував святилище бога. Збирався піти походом на Дельфи. Пророчиця Фемоноя передрекла, що Аполлон вразить його стрілою [18]. За тлумачення Ефори, це чоловік, якого звали Драконом, а його хатину спали дельфійці [19]. За тлумаченням Антипатра з Тарсу, міф розповідає про те, що сонячні промені знищили шкідливі випаровування у вогкій місцевості [20].