П'єтро Гварнері
П'єтро Гварнері (відомий ще як Pietro da Venezia, *14 квітня 1695 — †7 квітня 1762) — італійський скрипковий майстер, син Джузеппе Джованні Баттіста Гварнері.
П'єтро Гварнері | |
---|---|
Підпис П'єтро Гварнері | |
Ім'я при народженні | італ. Pietro Guarneri |
Псевдо | італ. Pietro da Venezia |
Народився |
14 квітня 1695 Кремона |
Помер |
7 квітня 1762 (66 років) Венеція |
Країна | Венеційська республіка |
Національність | італієць |
Діяльність | скрипковий майстер, виробник музичних інструментів |
Вчителі | Джузеппе Джованні Баттіста Гварнері |
Батько | Джузеппе Джованні Баттіста Гварнері |
Біографія
Останній представник династії скрипкових майстрів Гварнері, що жив у Кремоні. Працював у майстерні батька з 1707 року. Покинув батьківський дім у 1718 році, і врешті-решт оселився у Венеції.
5 квітня 1728 року одружився з Аньолою Марією Феррарі (італ. Angiola Maria Ferrari), з якою мав десятьох дітей.
Інструменти
При виготовленні музичних інструментів поєднував кремонську та венеціанську техніки. Перші власні роботи датуються 1730 роком. Разом з Доменіко Монтанья (італ. Domenico Montagnana) і Санто Серафіном (італ. Santo Serafin) був одним з найвидатніших скрипкових майстрів Венеції в середині XVIII століття. Його інструментів залишилось небагато, і вони цінуються більше, ніж інструменти його батька та дядька.
Найвідоміші інструменти
- 1723, скрипка "Thibaud"
- 1726, віолончель "Esterhazy"
- 1739, віолончель "Beatrice Harrison"
- 1747, скрипка "Joachim"
Література
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єтро Гварнері