Раббі Аківа

Бідний і незнатного походження, Аківа був, за переказами, нащадком гоя, який перейшов в юдаїзм (гера). Його батько Йосеф, праведний гер, походив із нащадків ханаанского полководця Сісри, що воював проти Ізраїлю за часів пророчиці Девори[3]

У книгах кабали вказується, що р. Аківа був втіленням душі праотця Якова — і як Яаков пас стада свого майбутнього тестя Лавана, так і р. Аківа пас стада свого майбутнього тестя Калба Савуа (Седер адорот).

До 40 років він служив у багатія Калба Савуа і не тільки не вивчав Тору, але і не вмів читати (Авот дерабі Натан 6: 2). У той час він навіть ненавидів знавців Тори (ІТ, Назір 7: 1). Дочка господаря, Рахель, помітивши в ньому хороші душевні якості, захотіла стати його дружиною. Але коли Аківа полюбив Рахель, дочку свого господаря, та поставила умову: вони зможуть одружитися тільки в тому випадку, якщо він сам стане вчити Тору (Ктубот 62б). Батько чути не хотів про вибір дочки, але, попри це, шлюб відбувся. Калба-Савуа вигнав з дому дочку та її чоловіка і позбавив їх спадщини. Аківа і Рахель жили в глибокій бідності. Для того, щоб прогодувати сім'ю, Аківа збирав хмиз і частину його продавав. Виходячи заміж, Рахель поставила Аківі умову, що він буде вчити Тору. Так у віці 40 років, за наполяганням своєї дружини, він пішов разом зі своїм сином в Хедер і почав вчитися читати. Всі сили він віддавав навчанню і незабаром перевершив усіх вчителів. Заручившись дозволом Рахелі, р. Аківа на 24 роки покинув сім'ю і пішов в Лод вчитися в єшиву до р. Еліезера і р. Ієхошуа.

Він почав з вивчення алфавіту. У Авот дерабі Натан (6: 2) розповідається, що Аківа звернув увагу на наскрізний отвір, пробитий в скелі водою, що спадала по краплині з обриву, — і він зробив висновок: можна змінити долю наполегливою, щоденною працею.

За роки навчання раббі Аківа досяг вищого ступеня рабинського вчення. Коли він, у супроводі безлічі учнів повернувся додому, тесть відновив свою дочку і знаменитого зятя в спадщині.

Надалі Раббі Аківа став главою йешиви в Бней-Брак, в центральній частині Юдеї. Слава про нього обійшла всю землю і до нього стали стікатися учні, число яких доходило до 24 тисяч. Майже всі його учні загинули під час епідемії. Пізніше р. Аківа наблизив до себе кількох учнів. Серед них були р. Меїр, р. Шимон бар Йохай і інші мудреці, на підставі думок яких згодом була записана Мішна.

Раббі Аківа названий серед чотирьох мудреців, які увійшли в Пардесія.

Раббі Аківа був одним з керівників Сангедрін в Явне і знав 70 мов.

Раббі Аківа перший зробив спробу до складання зводу Мішни, згодом, остаточна редакція цього зведення була зроблена р. Єгудій ха-Насі.

Попри на похилий вік, раббі Аківа брав активну участь у повстанні Бар-Кохби, якого оголосив царем-месією, проти імператора Адріана, здійснював далекі подорожі до єврейських колоній поза Юдеї, очевидно, збираючи гроші і вербуючи воїнів для повстання. За придушення повстання та взяття фортеці Бейтар (в 135 р. н. е..) раббі Аківа був страчений римлянами болісною смертю (гаками здерта шкіра) на сцені амфітеатру в Кесарії, за низкою сказань — на 120 році від народження. Похований в Тіверії (сучасна Тверія) на березі озера Кінерет. У Єрусалимському талмуді (Брахот 9: 7, 14б) так описуються останні години життя раббі Аківа:

• Акіб бен-Йосиф // Єврейська енциклопедія Брокгауза і Ефрона. — СПб., 1908—1913.

• Аківа бен Йосеф // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
• Акіба бен Йосиф // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.