Рабинович Адольф Йосипович

Адо́льф Йо́сипович Рабино́вич (24 березня (5 квітня) 1893(18930405), Одеса — 19 вересня 1942, Казань) — український і російський фізико-хімік. Член-коренспондент АН СРСР (1933).

Адольф Йосипович Рабинович
Народився 5 квітня 1893(1893-04-05)
Одеса, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Помер 19 вересня 1942(1942-09-19)[1] (49 років)
Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР[1]
Місце проживання Одеса, Москва
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність ізраєльтянин
Діяльність хімік
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Галузь Колоїдна хімія
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Московський державний університет імені М. В. Ломоносова і Науково-дослідний фізико-хімічний інститут ім. Льва Карпова
Звання професор
Ступінь доктор хімічних наук
Аспіранти, докторанти Baghdasaryan Kristapord
Членство Академія наук СРСР
Відомий завдяки: адсорбційної теорією фотографічного проявлення
член-кореспондент АН СРСР (1933)

Біографія

Народився в сім'ї юриста. 1911 року із золотою медаллю закінчив 2-у Одеську гімназію.

1915 року з дипломом першого ступеня закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі.

У 1915—1917 роках працював лаборантом металургійної лабораторії на заводі сільськогосподарських знарядь в Одесі, продовжуючи наукові роботи з фізики та фізичної хімії, розпочаті в університеті.

У 1917—1920 роках працював у Новоросійському університеті на кафедрі хімії.

1920 року захистив магістерську дисертацію. У 1920—1923 роках викладав фізичну хімію у вищих навчальних закладах Одеси.

Від 1923 року працював у Москві в Науково-дослідному фізико-хімічному інституті імені Льва Карпова: 1926 року створив лабораторію колоїдної хімії (пізніше розрослася до великого відділу інституту), 1928 року — фотохімічну, 1930 року — рентгенівську.

Був членом редакційних колегій низки наукових журналів («Журнал физической химии», «Успехи химии», «Коллоидный журнал»).

Від 1930 року — професор Московського університету. В університеті організував спеціальність «фотохімія», читав курс лекцій «Будова речовини».

1 лютого 1933 року Рабиновича обрали членом-кореспондентом АН СРСР. 1934 року його затвердили в ученому ступені доктора наук без захисту дисертації.

У 1938—1942 роках Рабинович був завідувачем кафедри колоїдної хімії Московського університету.

Наукова діяльність

Займався електрохімією колоїдів і концентрованих розчинів, а також застосуванням колоїдної хімії до питань наукової фотографії.

Встановив зв'язок адсорбції іонів зі стабільністю колоїдних систем, запропонував адсорбційну теорію фотографічного проявлення, виявив вплив адсорбції на спектри поглинання та сенсибілізуючу дію барвників.

Література
  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Химики : Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1984. — 736 с. — 50 000 прим. — С. 414—415.
  • Каргин В. А. А. И. Рабинович // Известия АН СССР. Отделение химических наук. — 1943. — № 2.

Електронні джерела

Примітки
  1. Рабинович Адольф Иосифович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.