Казань

Протяжність міста з півночі на південь — 29 км, із заходу на схід — 31 км. Місто в західній, центральній і південно-західній частині виходить на річку Волгу протягом близько 15 км. У Казані є один міст через Волгу — на межі західної території міста. Річка Казанка протікає з північного сходу на захід через середину міста та ділить Казань на дві співмірні по території частини — історичну південніше річки і більш нову зарічну на північ. Дві частини міста пов'язані п'ятьма дамбами і мостами, а також лінією метрополітену. Характер рельєфу міста — рівнинно-горбистий. У центральній частині міста є низинні рівнини Забулачьє, Предкабаньє, Закабаньє, піднесена рівнина Арськ поле і виділяються окремі пагорби — Кремлівський (Кремлівсько-Університетський), Марусовський, Федосіївський, Перша і Друга гора, Аметьєво, Ново- Татарської слободи та ін. У напрямку на південний схід і схід територія міста в цілому плавно підвищується, і великі житлові масиви Горки, Азино, а також Нагорний, Дербишкі розташовані на ізовисотах 20-40 метрів і вище, ніж частина історичного центру, південно-західні райони і Заріччя. У Заріччя виділяється Зілантова гора, а також пагорби селищ на півночі міста. У різних місцях є яри і подібні їм локальні витягнуті пониження місцевості. Територія міста характеризується дуже значною часткою водних поверхонь. Смуга частини акваторії Волги шириною понад 2 км (вздовж західного кордону міста), а також переважно мілководні закінчення і нове гирлі річки Казанка шириною близько 1,5 км (повністю всередині території міста) сформувалися при появі Куйбишевського водосховища в середині XX століття замість в рази більше вузьких природних ширин річок. Також до числа водних поверхонь міста входять: система з трьох великих озер Кабан — Нижній (Близький), Середній, Верхній (Дальній), що починається в центрі міста і йде на південь, менші озера на периферії Леб'яже, Глибоке, Блакитні тощо, малі водойми в різних місцях (у тому числі незвичайні посеред кварталів багатоповерхового масиву Нове Савінова), рукотворні озера Смарагдове, Комсомольське, канал Булак у центрі міста, невеликі річки Нокса, Суха та інші на периферії. Від колишнього гирла річки Казанка залишилася невелика стариця. В акваторії Волги є невеликі острови Маркіз та інші. У південно-східній та східній частині Заріччя біля річки Казанка є заболочені незначні нестабільні острівці і заливні заплавні луки. Уздовж берегів Волги і Казанки в ряді місць є дамби гідрозахисту. Рівні Волги та Казанки в місті часом коливаються до декількох метрів залежно від пори року і деяких окремих років в цілому і дуже сильно залежать від діяльності Волзької ГЕС (фактично визначаються нею). Зокрема, влітку 2010 року рекордне зниження рівня води водосховища від середніх за півстоліття значень сильно оголило береги Волги і тимчасово звузило закінчення і гирло Казанки практично до природних ширин.

• Казань заснована як фортеця Волзької Болгарії, офіційним роком заснування міста є 1005 рік
• Вперше згадується в руському літописі в 1177 році
• У XIII—XIV століттях Казань була важливим торговим та політичнім центром Золотої Орди.
• З 1438 по 1552 рік це місто було столицею Казанського ханства.
• 1552 року завойоване Московським князівством в ході московсько-казанської війни.
• З 1708 року — центр Казанської губернії Російської імперії.
• У 1781–1796 роках — центр Казанського намісництва Російської імперії.
• У 1796–1920 роках — центр Казанської губернії Російської імперії та РРФСР.

Населення (2005):

• 1,116 млн осіб у межах міста (8-ме місце в РФ)
• 1,138 млн осіб у межах муніципальної зони (6-те місце в РФ)
• 1,360 млн осіб в агломерації (9-те місце в РФ).

За неофіційними даними населення власне міста налічує 1,4—1,45 млн осіб (разом із студентами й іншими громадянами, не прописаними в місті). Наприкінці 2007 року оголошено, що керівництво міста і республіки планує заходи щодо міського розвитку з доведенням чисельності населення до 1,5 млн осіб до 2040—2050 року.

• Казанський федеральний університет
• Казанський державний аграрний університет
• Казанський національний дослідницький технологічний університет
• Казанський національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполева
• Казанський державний архітектурно-будівельний університет
• Татарський державний гуманітарно-педагогічний університет
• Казанський державний енергетичний університет
• Казанський інноваційний університет імені В. Г. Тімірясова
• Казанський державний медичний університет
• Казанська державна академія ветеринарної медицини
• Казанська державна консерваторія імені М. Г. Жиганова

Муніципальне утворення м. Казань в цілях підвищення ефективності управління розділено на 7 адміністративних районів:

• Авіабудівний
• Вахітовський
• Кіровський
• Московський
• Ново-Савіновський
• Приволзький
• Радянський

Казань — великий промисловий і торговий центр. Серед основних виробничих підприємств міста:

• Казанське авіаційне виробниче об'єднання імені Горбунова
• Казанський вертолітний завод
• Казаньоргсинтез
• Казанський оптико-механічний завод
• Казанське моторобудівне виробниче об'єднання (КПМО)
• Казанський миловарний завод (Нефіс-косметікс)
• Казанський пивоварний завод («Червоний Схід»)
• Казанський завод гумотехнічних виробів (ВАТ КВАРТ)
• Казанський завод теплоприладів (Теплоконтроль)
• Кондитерська фабрика ЗАРЯ

За радянських часів Казань було «закрите» місто для іноземців, бо там багато підприємств працювало на військові потреби.

Казань єдине місто в РФ що мало вулицю Есперанто, названу на честь мови есперанто[4].

Пішохідні вулиці міста: Петербурзька вулиця.

З 2014 року зафіксовано постійну участь Казанського вищого танкового командного училища у військових діях на Донбасі[5].

• Адоратський Володимир Вікторович — академік, марксист
• Азімов Чингізхан Нуфатович — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, академік Академії інженерних наук України, член-кореспондент Академії правових наук України
• Аксьонов Василь Павлович (1932—2009) — радянський, американський і російський письменник, сценарист, кінодраматург.
• Бєглова Садия Арифівна (1923—1992) — радянська татарська юристка, голова Верховного суду ТАРСР (1969—1985).
• Бєлоусов Михайло Михайлович (1905—1960) — російський радянський актор.
• Дмитрієв Максим Васильович — Герой Радянського Союзу.
• Івановський Олександр Вікторович (1881—1968) — російський кінорежисер.
• Зарубіна Ірина Петрівна (1907—1976) — радянська актриса.
• Зонін Герман Семенович (* 1926) — російський та український радянський футболіст і тренер.
• Качин Герман Миколайович (1937—1996) — радянський російський актор театру, кіно та телебачення.
• Кравченко Галина Сергіївна (1905—1996) — радянська російська акторка театру і кіно
• Линьков Лев Олександрович (1908—1971) — російський письменник, сценарист.
• Маневич Йосип Мойсейович (1907—1976) — радянський російський сценарист, викладач.
• Нікіфоров Микола Анатолійович (* 1982) — російський політик, Міністр зв'язку та масових комунікацій РФ (2012—2018 рр).
• Сахібджамал Гіззатуллін-Волзька — Заслужена актриса ТАРСР.
• Таршин Олексій Михайлович (1906—1986) — український актор
• Пишкін Борис Андрійович (1893—1970) — український радянський гідротехнік, гідролог, доктор технічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент АН України.
• Філатов Леонід Олексійович (1946—2003) — російський актор, режисер, письменник і телеведучий.
• Шульгин Борис Володимирович — Герой Радянського Союзу.
• Яндеміров Валерій Петрович — * 1963) — російський шахіст, гросмейстер (1997), тренер.

• Чемпіонат Європи з підводного швидкісного плавання 2010
• Мечеть Нурулла — культова споруда, побудована в центрі історичного Сінного базару у Старій Татарській слободі.
• Тяп-ляп — організоване злочинне угруповання, яке діяло на території Казані в 1970-х роках.

• Офіційний портал мерії Казані(рос.)
• Довідник організацій Казань (рос.)
• Місто Казань на старовинних світлинах (рос.)
• Тисячоліття Казані (рос.)
• Пам'ятки і світлини Казані (рос.)
• Віртуальний тур Казанню. 3D панорами Казані (рос.)