Рабі Абу-Халіль

Рабі Абу-Халіль (араб. ربيع أبو خليل‎; нар. 17 серпня 1957, Бейрут) — композитор, виконавець на уді.

Рабі Абу-Халіль
араб. ربيع أبو خليل
Основна інформація
Дата народження 17 серпня 1957(1957-08-17) (64 роки)
Місце народження Бейрут, Ліван[1]
Роки активності 1980 — тепер. час
Громадянство Ліван
Професії композитор, джазмен
Жанри джаз
Нагороди

Ruth Music Awardd

rabihaboukhalil.com
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Рабі Абу-Халіль виріс в Бейруті та переїхав до Мюнхена під час громадянської війни в Лівані у 1978 році. Проживає в Мюнхені та на півдні Франції з жінкою та двома дітьми.

Музика

Абу-Халіль почав вчитися грі на уді, аналогу європейської лютні. Навчався в консерваторії Бейрута. Після переїзду до Німеччини, почав навчатися класичної флейти в Мюнхенській музичній академії.

Часто поєднує традиційну арабську музику з джазом, роком і класичною музикою, і «став світовим музикантом (англ. World musician) за роки до того, як фраза стала лейблом». Разом з Ануара Брехемом зміг висунути уд на передній план еклектичного «світового джазу». Стиль гри Абу-Халіля часто нагадує джазову гітару. Абу-Халіль - послідовник Орнетта Коулмана і Дона Черрі. Разом з тим, на музику Абу-Халіля вплинули Френк Заппа і Бела Барток.

Дискографія

  • Compositions & Improvisations (MMP, 1981)
  • Bitter Harvest (MMP, 1984)
  • Between Dusk And Dawn (MMP, 1987; Enja Records, 1993)
  • Bukra (MMP, 1988; Enja Records, 1994)
  • Nafas (ECM, 1988)
  • Roots & Sprouts (MMP/Enja Records, 1990)
  • World Music Orchestra: East West Suite (Granit Records, 1990)
  • Al-Jadida (Enja Records, 1990)
  • Blue Camel (Enja Records, 1992)
  • Tarab (Enja Records, 1992)
  • The Sultan’s Picnic (Enja Records, 1994)
  • Arabian Waltz (Enja Records, 1996)
  • Odd Times (Enja Records, 1997)
  • Yara (Enja Records, 1998)
  • The Cactus of Knowledge (Enja Records, 2001)
  • Il Sospiro (Enja Records, 2002)
  • Morton’s foot (Enja Records, 2004)
  • Journey to the Centre of an Egg (Enja Records, 2005)
  • Songs for Sad Women (Enja Records, 2007)
  • Em Portugues (Enja Records, 2008)

В якості сесійного музиканта

  • Chris Karrer: Dervish Kish (Schneeball/Indigo, 1990/91)
  • Michael Riessler: Heloise (Wergo, 1992)
  • Charlie Mariano & Friends: Seventy (veraBra records, 1993)
  • Glen Moore: Nude Bass Ascending (Intuition, 1996/97)
  • Ramesh Shotam: Madras Special (Permission Music, 2002)

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.