Рабі Абу-Халіль

Рабі Абу-Халіль виріс в Бейруті та переїхав до Мюнхена під час громадянської війни в Лівані у 1978 році. Проживає в Мюнхені та на півдні Франції з жінкою та двома дітьми.

Абу-Халіль почав вчитися грі на уді, аналогу європейської лютні. Навчався в консерваторії Бейрута. Після переїзду до Німеччини, почав навчатися класичної флейти в Мюнхенській музичній академії.

Часто поєднує традиційну арабську музику з джазом, роком і класичною музикою, і «став світовим музикантом (англ. World musician) за роки до того, як фраза стала лейблом». Разом з Ануара Брехемом зміг висунути уд на передній план еклектичного «світового джазу». Стиль гри Абу-Халіля часто нагадує джазову гітару. Абу-Халіль - послідовник Орнетта Коулмана і Дона Черрі. Разом з тим, на музику Абу-Халіля вплинули Френк Заппа і Бела Барток.

• Compositions & Improvisations (MMP, 1981)
• Bitter Harvest (MMP, 1984)
• Between Dusk And Dawn (MMP, 1987; Enja Records, 1993)
• Bukra (MMP, 1988; Enja Records, 1994)
• Nafas (ECM, 1988)
• Roots & Sprouts (MMP/Enja Records, 1990)
• World Music Orchestra: East West Suite (Granit Records, 1990)
• Al-Jadida (Enja Records, 1990)
• Blue Camel (Enja Records, 1992)
• Tarab (Enja Records, 1992)
• The Sultan’s Picnic (Enja Records, 1994)
• Arabian Waltz (Enja Records, 1996)
• Odd Times (Enja Records, 1997)
• Yara (Enja Records, 1998)
• The Cactus of Knowledge (Enja Records, 2001)
• Il Sospiro (Enja Records, 2002)
• Morton’s foot (Enja Records, 2004)
• Journey to the Centre of an Egg (Enja Records, 2005)
• Songs for Sad Women (Enja Records, 2007)
• Em Portugues (Enja Records, 2008)

• Офіційна сторінка