Уд

Уд (араб. عود‎, вірм. Ուդ, ассир. ܥܘܕ — ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, азерб. ud, івр. עוד‎ — ud) або Барбет (перс. بربط‎ — barbat) — струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Близького Сходу з VI століття. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою лютні, широко поширився в країнах Старого Світу.[1]

Уд
Сирійський уд, зроблений Абдо Нахатом у 1921 році
Сирійський уд, зроблений Абдо Нахатом у 1921 році
Класифікація струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон
Подібні інструменти

Будова

Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в Туркменістані, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій - кварто-секундовий.[2]

Етимологія

В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «струна», але при цьому також переводиться як "лебедина шия", завдяки зовнішньому вигляду інструмента. [3] [4]

Гра на інструменті
Гра на уді плектром

Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою - притискає до грудей і грає по струнах за допомогою плектру.

Відомі виконавці

Галерея

Примітки
  1. Музыкальные инструменты Азербайджана — Уд
  2. Музыкальные инструменты туркмен
  3. Музыкальные инструменты — Уд. Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
  4. Происхождение слова «уд»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.