Радаєв Василь Іванович
Васи́ль Іва́нович Рада́єв (псевдонім Радін-Аловський; *11 березня 1901, с. Алово тепер Нікольського району Пензенської області — †23 серпня 1989, м. Саранськ) — ерзянський письменник.
Радаєв Василь Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
26 лютого (11 березня) 1901 Q19638706?, Gorodishchensky Uyezdd, Пензенська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
23 серпня 1989 (88 років) Саранськ, РРФСР, СРСР | |||
Поховання | Саранськ | |||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Мова творів | ерзянська і російська | |||
Членство | Спілка письменників СРСР | |||
Нагороди | ||||
|
Біографічні відомості
Народився у ерзянській селянській родині. Учасник Першої та Другої світової війни. Нагороджений медалями.
Працював головою колгоспу, редактором кочкуровської районної газети «Якстере колхоз» («Червоний колгосп»).
З 1932 — завідувач відділу, заступник редактора, далі редактор республіканської газети «Эрзянь коммуна».
Член Спілки письменників СРСР (1938).
Літературна діяльність
У 1930 надрукував перші вірші. У місцевих журналах та газетах постійно з'являлися його твори.
У 1933 вийшла перша збірка поезій Радаєва «Од пингень вий» («Сила нового життя»), 1947 — «Омбоце эскельс» («Другий крок»), 1958 — збірка селянських оповідань «Велень ёвтнемат».
Оповідання «Підставний наречений» (1957) було надруковано російською мовою в журналі «Огонёк» та перекладено чеською мовою (видано в Празі в літературному журналі «Кветы»).
Твори для дітей
Особливе місце у творчості Радаєва посідають твори для дітей: «Чорний горобець», «Три товариша», «Василькові казки» тощо.
Видання
- Алёшкино лето: Рассказ для детей младшего школьного возраста.— Саранск, 1979
- Сказы мурзы: Повести и рассказы / Пер. с мордов.—эрзя.— Саранск, 1983
Джерела
- Самошкин С. Чёрный воробей // Сов. Мордовия.— 1966.— 31 дек.
- Сафонова Т. На стремнине: К 90—летию со дня рождения В. И. Радина—Аловского // Сов. Мордовия.— 1991.— 28 марта
- Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997.— С.337