Радковський Олег Володимирович

У 1982 році закінчив факультет кріогенної техніки Одеського технологічного інституту холодильної промисловості, а у 1991 році — факультет автоматизації суднового енергетичного устаткування Одеського вищого інженерного морського училища. Кандидатська дисертація «Оптимізація робочих процесів турбокомпресорних холодильно-осушувального устатковання». У 2009 р. закінчив Одеську державну академію будівництва і архітектури (спеціалізація «Промислове та цивільне будівництво»).

• Серпень 1982 — грудень 1991 — інженер-механік в Одеському технологічному інституті холодильної промисловості.
• Грудень 1991- начальник відділу маркетинґу кооперативу «Берег»
• 1993- 1997 — генеральний директор ВКФ «Берег- маркет Лтд».
• 1997–2004 — президент украінсько- американського СП «Берег- сервіс».
• 2004 — квітень 2006 — почесний президент холдинґу «Берег- груп».
• Президент благодійного фонду «Рідний берег», Одеса.

• Українець.
• Батько Володимир Митрофанович (1935–2000) — лікар-хірург, завідувач 2-го хірургічного відділення 2-ї міської клінічної лікарні, Одеса.
• Мати Адольфіна Яківна (1937) — лікар-окуліст, доцент кафедри захворювань очей НДІ імені Філатова, місто Одеса.
• Дружина Наталія Альбертівна (1968) — співачка, викладач музики і співу.
• Має двох дітей.

В 2001 році обраний головою Одеського міського комітета Української морської партії.

2002—2006 рр. — депутат Одеської міської ради.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 14 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 110 в списку. На час виборів: президент місцевого благодійного фонду «Рідний берег» (місто Одеса), член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 травня 2006). Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з 18 липня 2006). 14 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 104 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 23 листопада 2007). Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з 26 грудня 2007).

2012—2015 рр. — помічник народного депутата України.

З листопада 2015 року — перший заступник голови Одеської облради VII скликання.[1][2][3]

4 жовтня 2017 року в центрі Одеси, біля 20:20 на вулиці Грецька[4], на Олега Радковського було вчинено замах на життя. Він був поранений у руку, ногу та поперек[5], отримав п'ять кульових поранень.[6]

Станом на 8 жовтня Олега Радковського прооперували у приватному медичному закладі. Хірурги вилучили з його тіла кулю, яка застрягла поряд з хребтом. Операція пройшла успішно.[6]

• Орден «Святий князь Володимир» IV ступеня (2000)
• Хрест пошани «За відродження України» II ступеня (2001),
• Срібна Георгіївська медаль «Честь, слава, труд» II ступеня (2001).
• Медаль «За відмінну службу в Прикордонних військах» (2001).

Автор (співавтор) 30 наукових статей, 5 авторських свідоцтв.

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С.»
• Верховна Рада України 5-го скликання
• Верховна Рада України 6-го скликання