Радянізація

Радянізація насильницьке насадження на певній території норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя, що було характерним для тоталітарного Радянського Союзу.

Латвійський національний театр, прикрашений радянською символікою (серп і молот, червона зірка, червоні прапори та подвійний портрет Ленін та Сталін) після радянської окупації в 1940. У тексті зверху написано «Хай живе СРСР!»

Історично включала створення органів радянської влади, імітація виборів, які проходили під контролем більшовиків з відстороненням опозиційних їм кандидатів, націоналізації землі та власності, репресії проти представників ворожих класів. В сучасній історії під радянізацією розуміється копіювання зразків радянського життя (культ особистості вождя, колективістська ідеологія, обов'язкова участь в пропагандистських заходах тощо).

В роки громадянської війни радянізація відбувалася на територіях, захоплених Червоною армією. В подальшому радянізувались території, що окуповувались РРФСР та СРСР. Після закінчення Другої світової війни радянізація відбувалася в країнах соціалістичного табору.

Див. також

Література

  • В. Баран, М. Кучерепа. «Радянізація» // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.618 ISBN 978-966-611-818-2
  • С. Кульчицький. Радянська влада // Політична енциклопедія. — с.620
  • С. Кульчицький. Радянський комунізм // Політична енциклопедія. — с.621

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.