Район Адачі
Райо́н Ада́чі (яп. 足立区, あだちく, МФА: [adat͡ɕi ku̥]) — особливий район в японській столиці Токіо.
| Адаті | |
 | |
  | |
| Країна | Японія |
| Острів | Хоншю |
| Регіон | Канто |
| Префектура | Токіо |
| ISO 3166-2 | 13121-1 |
| Площа | 53,20 км² (1 жовтня 2008[1]) |
| Населення | 686 004 осіб (1 липня 2011[2]) |
| Густота | 12894.8 осіб / км² |
| city.adachi.tokyo.jp(яп.) | |
| |
|
| |
Короткі відомості
Район Адачі розташований в північно-східній частині столиці Японії, на північному сході метрополії Токіо. На півночі він межує з префектурою Сайтама. Район пролягає в межиріччі річок Ара, Суміда й Нака, на території алювіальної низини. На північ від неї протікає річка Аясе[3].
Район Адаті був утворений 1932 року шляхом об'єднання населених пунктів повіту Мінамі-Адачі: трьох містечок Сенджю, Ніші-Арай, Умешіма та семи сіл Кохоку, Тонері, Аясе, Хіґаші-Фучіе, Ханахата, Фучіе, Іко[3].
Адаті зустрічається в «Продовженні анналів Японії» (797) та в «Збірнику японських слів» (938) як повіт провінції Мусаші. До 17 століття територія цього повіту була малозаселеною. Його комплексне освоєння почалося лише за правління шьоґунату Токуґава. Центральні землі Адачі називалися володінням Футіє й перебували під прямим контролем шьоґунів. З півночі на південь їх перетинав Ніккоський шлях. На південному відрізку цього шляху розташовувалося постояле містечко Сендзю. В районі буддистського монастиря Соджі-джі існувало прихрамове поселення Ніші-Арай[3]. До початку 20 століття район Адачі був сільськогосподарським, за винятком містечкок Сенджю та Ніші-Арай. Після Великого кантоського землетрусу 1923 року до нього були перенесені середні й малі підприємства з постраждалого Токіо. Урбанізація пришвидшилася після Другої світової війни. До 1990 року населення району невпинно зростало.
Основою економіки району Адачі є виробництво взуття та шкіряних сумок, виготовлення меблів, ювелірна справа, виробництво високоточної апаратури і техніки. Більшість компаній належать до малого і середнього бізнесу[3].
Півднем району пролягає лінія Джьобан залізниці JR, вздовж якої розташована лінія Чійода Токійського метро. Центральну частину Адачі, з півночі на південь, перетинає лінія Ісесакі залізниці Тобу. Її продовження, лінія Дайші, сполучається з кварталом Ніші-Арай. В околицях північного Сенджю вона перетинається з лінією Хібія Токійського метро. Північне Сенджю є центром транспортної системи та комерційної активності району Адачі. Через нього також проходить головна лінія залізниці Кейсей й експрес Цукуба[3], а з 2008 року — лайнер Тонері. 6 столичний автошлях поділяється в межах району на лінію Місато та Каваґучі[3].
Пам'ятками культури і природи району Адаті є буддистський монастир Соджі-джі в Ніші-Арай, сади сакур, висаджені на дамбах річкок Нака й Ара, синтоїстське святилище Оторі в місцевості Ханахата. В районі також працюють Дитячий музей науки, Дім культури Ніші-Арай, Токійський палац бойових мистецтв.[3].
Станом на 1 жовтня 2008[1] площа району становила 53,20 км². Станом на 1 липня 2011[2] населення району становило 686 004 осіб.
Освіта
- Токійський університет мистецтв (додатковий кампус)
Уродженці
- Кітано Такеші — актор, режисер.
Галерея
Розташування 
Адміністрація району 
Вулиця району 
Токійський будокан
Примітки
- Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 .
- Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 .
- Район Адаті (Токіо) // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
- Район Адачі // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)
Район Адачі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)