Ракетний танк

Ракетний танк — тип танка, що використовує тільки керовані ракети як основне озброєння. До ракетних танків традиційно відносять машини на танковій базі, що схожі за характеристиками — перш за все по захисту — з танками традиційної конструкції[1]. Ряд держав експериментували із розробкою прототипів ракетних танків. Так, в Радянському Союзі в період Микити Хрущова на посту генерального секретаря розроблялось кілька проектів ракетних танків, таких як Об’єкт 287 і Об’єкт 775. У 1968 році на озброєння армії СРСР був прийнятий ракетний винищувач танків ІТ-1 ("истребитель танков-1"), збудований на базі Т-62, проте ракетним танком в строгому значенні терміна він не був: не мав протипіхотних ракетних боєприпасів і знаходився у штаті не танкових дивізій, а окремих батальйонів винищувачів танків у складі мотострілецьких дивізій (тому концептуально ІТ-1 ближче до сучасних СПТРК типу «Хризантеми»). Вже на початку 1970-х років він був знятий з озброєння. Також проекти ракетних танків розроблялися у Західній Німеччині.

Об’єкт 775 (на базі Т-64)

Див. також

Примітки

  1. На відміну від легкоброньованих машин на колісній або гусеничній базі, що класифікуються як самохідні пускові установки (носії) ПТКР

Посилання

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.