Расторгуєв Олександр Євгенович
Олександр Євгенович Расторгуєв (26 червня 1971, Ростов-на-Дону — 31 липня 2018, Сібю, ЦАР) — російський кінорежисер-документаліст.
Расторгуєв Олександр Євгенович | |
---|---|
Народився |
26 червня 1971 Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР |
Помер |
30 липня 2018 (47 років) Сібюd, ЦАР |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна |
СРСР Росія |
Діяльність | кінематографіст, кінорежисер |
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв |
Знання мов | російська |
Роки активності | 1997 — 2018 — 2018 |
Жанр | документальний фільм |
IMDb | ID 1717952 |
Біографія
Народився в 1971 році в Ростові-на-Дону.
Навчався на філфаці Ростовського державного університету. У 1999 році закінчив Державну академію театрального мистецтва в Санкт-Петербурзі (1998).
Працював режисером ДТРК «Дон-ТР». За зйомку фільму «Чистий четвер» творча група фільму була звільнена керівництвом «Дон-ТР»[1]. Працював у петербурзькій редакції телеканалу НТВ. У 2001 році організував студію «Кіно».
Жив і працював у Ростові-на-Дону. Як режисер зняв тут у співавторстві з документалістом Павлом Костомаровим документальні фільми «Я тебе люблю» (2010) і «Я тебе не люблю» (2012). Фільми були представлені на кількох зарубіжних кінофестивалях (Франція, Нідерланди). У 2011 році Олександр Расторгуєв представив свій фільм «Я тебе люблю» в конкурсній програмі Роттердамського фестивалю.
У 2009 році Расторгуєв написав спеціально для OpenSpace.ru маніфест нового кіно[2].
У 2010 році підписав звернення російської опозиції «Путін повинен піти».
Заарештований 10 грудня 2011 в Ростові-на-Дону за участь у мітингах проти фальсифікації результатів виборів у Державну Думу[3].
У 2012 році спільно з провідним НТВ Олексієм Пивоваровим і документалістом Павлом Костомаровим створив інтернет-проект «Срок». У грудні того ж року разом з ними ж запустив масштабний документальний проект «Реальність»[4].
У березні 2014 року підписав лист «Ми з Вами!» КиноСоюза на підтримку України[5].
Олександр Расторгуєв разом з двома колегами — журналістом Орханом Джемалем і оператором Кирилом Радченком убитий в Центральноафриканській Республіці 31 липня 2018 року, де знімав фільм про діяльність у цій країні російської «Приватної військової компанії Вагнера»[6]
Примітки
- Бочкарев Г. В телекомпании нет должности «журналист» // www.lenta.cjes.ru. — 2001. — 20 сент.
- Расторгуев А. Кинопробы // OpenSpace.Ru. — 2009. — 14 апр.
- Галина Пилипенко (10 грудня 2011). Ростов. Новости от режиссёра Расторгуева. Новости Ростова-на-Дону сегодня. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
- Сергей Петров (25 січня 2013). В Москве стартовал кинодокументальный антропологический проект. Ведомости.Пятница. Ведомости. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 24 лютого 2013.
- Мы с вами!. kinosoyuz.com. 8 березня 2014.
- Венедиктов подтвердил гибель журналиста Орхана Джемаля в ЦАР // ТАСС, 31.07.2018
Джерела
- Центр "Досье": к убийству журналистов в ЦАР причастна ЧВК "повара Путина"(рос.) // Радіо Свобода, 10 січня 2019
- Центр Ходорковского: убийство российских журналистов в ЦАР - это не ограбление(рос.) // BBC, 10 січня 2019
- За погибшими в ЦАР журналистами следил местный жандарм. Он созванивался с их водителем и людьми Евгения Пригожина(рос.) // Медуза, 10 січня 2019
- Хроника хорошо подготовленной смерти(рос.) // Новая газета, 10 січня 2019