Рачинець Сергій Порфирович

Сергі́й Порфи́рович Рачине́ць (1 січня 1948, Іванне на Рівненщині) — український поет, представник української християнської поезії. Автор 59 (листопад 2019 р.) поетичних збірок; його твори внесено до шкільних підручників.

Народився 1 січня 1948 року в с.Іваннє Дубенського району на Рівненщині в селянській родині. Закінчив СПТУ. Працював трактористом, та любов до художнього слова покликала його в Київський держуніверситет ім. Т. Шевченка.

Рачинець — професійний журналіст. Співпрацював з дубенською районною газетою, а згодом влився в її колектив. Потім — п'ятнадцять років праці на посаді редактора дубенського радіо, робота наукового співробітника краєзнавчого музею. Далі — перші збірки віршів «Запах вітру» та «Світлиця голосу», друкується у різних часописах, зокрема у журналі «Благовісник».

Після втрати зору пера не залишив.

у 1990 р.стає членом протестантської громади. З того часу у його творчості переважає християнська тематика. Незважаючи на втрату зору, багато подорожує, у тому числі й у США, зустрічається з читачами, бере активну участь у житті громади міста Дубно[1].

За вагомий вклад у творче життя міста Дубна нагороджений почесною відзнакою «Кришталевий жолудь» у номінації «За самобутність у мистецтві». Перший лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Сингаївського[2], Міжнародної літературно-мистецької премії імені Авеніра Коломийця[3] , «Гілки Золотого Каштана», літературної премії імені Леся Мартиновича та чотириразовий лауреат премії імені Володимира Дроцика.

Член Спілки християнських письменників України.

Проживає у м. Дубно.